Спеціальність: 016 – Спеціальна освіта
Спеціалізація: 016.01– Логопедія
Освітня програма: “СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА”
Тривалість навчання: 3 роки 10 місяців
Перший рік навчання
1 семестр
Дисципліна «Вступ до спеціальності «Психологія» – є першою у професійному зростанні майбутнього психолога, який вирішив обрати саме цей напрям підготовки. Вона спрямована на активізацію інтересів і пробудження мотивації студентів до засвоєння психологічних знань, становленню професійного світогляду, ціннісно-смислового означення вихідних професійних принципів та, відповідного професії, бачення психологічних проблем та шляхів їх розв’язання.
Дисципліна покликана сприяти пробудженню прагнень до самопізнання та саморозвитку студентів-психологів, ознайомити їх із структурою освітньо-професійної програми, сформувати усвідомлення професійної відповідальності та належного рівня компетентності у практичній, прикладній, науковій роботі психолога.
Важливим аспектами курсу є вірне спрямування у напрямку формування професійної культури особистості майбутнього психолога; допомога першокурсникам в адаптації до умов навчання в закладі вищої освіти; вироблення умінь структурувати і опрацьовувати навчальний матеріал та методичне забезпечення до нього; ознайомити студентів із системою оцінювання знань, структурою та правилами університету.
Загальна психологія — дисципліна, що намагається знайти відповіді на принципові питання, які постають перед психологією в цілому, виробити теоретичні принципи, сформулювати основні закономірності функціонування психіки. В межах даної дисципліни студенти вивчають основні теорії та результати досліджень функціонування психічних процесів (відчуттів, сприйняття, мислення, уяви, памяті, емоцій, почуттів, волі), психічних станів, свідомості, біологічні передумови психіки тощо.
Знання з даного предмету є базовими для вивчення інших психологічних дисциплін.
Нейробіологія — наука, що вивчає будову, функціонування, розвиток, генетику, біохімію, фізіологію, і патологію нервової системи. Вивчення поведінки також відносять до нейробіології.
Вивчення людського мозку є міждисциплінарною наукою і включає багато рівнів його вивчення, від молекулярного до клітинного рівня (окремі нейрони), від рівня відносно невеликих об’єднань нейронів, до великих систем, таких як кора головного мозку або мозочок, і на найвищому рівні нервової системи в цілому.
До нейробіології відносять:
– механізми дії нейротрансмітерів (біологічно активних хімічних речовин, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу з нервової клітини через синаптичний простір) в синапсах;
– вплив генів на розвиток нервової системи у зародку і протягом життя;
структура і функціонування нейронів (нервових клітин);
структура і функціонування центральної нервової системи і забезпечення ними функціонування сприйняття, памяті, мови тощо.
Базовими для вивчення нейробіології є знання анатомії, фізіології центральної нервової системи. Знання нейробіології є важливими для розуміння біологічниих чинників поведінки людини, виникнення психопатології, застосування та механізмів дії психотерапії і психофармакологічних засобів (ліки).
Анатомія та фізіологія ЦНС – включає систематизовані сучасні відомості про будову і функцію різних структур головного та спинного мозку. У даній дисципліні представлена інформація про будову центральної та периферичної нервової системи, методи дослідження функціонування центральної нервової системи. Поряд з нормальною анатомією та фізіологією розглядаються функціональні порушення при ураженні різних структур центральної нервової системи.
Знання з даного предмету є базовими для вивчення інших психологічних дисциплін та є важливими для розуміння функціонування психіки, її порушень, медикаментозних та психологічних втручань.
Історія науки – дослідження феномену науки в його історії. Наука, зокрема, являє собою сукупність емпіричних, теоретичних і практичних знань про навколишній світ, отриманих науковим співтовариством. Дисципліна має на меті формування у студентів компетенцій, які передбачають здатність критичного осмислення існуючих у психології теорій щодо їх наукової достовірності.
Історія України — історія земель сучасної України, українського народу та інших національностей, що проживають на території України, від доісторичних часів до сьогодення. Різні хвилі міграції індоєвропейців до Європи та пізніші в зворотному напрямку склали підґрунтя різнобарвної картини її населення.
Англійська, німецька чи інші з спрямуванням на використання у психології
Українська мова із спрямуванням на використання у психології
2 семестр
Соціальна психологія – це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності й механізми поведінки, спілкування й діяльності людей, які обумовлені їх включеністю в соціальні групи, а також психологічні особливості самих груп.
Іншими словами, соціальна психологія вивчає психологічні явища (процеси, стани й властивості), що характеризують взаємодію індивіда й групи.
Залежно від того або іншого розуміння предмета соціальної психології виділяються основні об’єкти її вивчення, тобто носії соціально-психологічних явищ.
До них відноситься:
- особистість у групі (системі відносин), взаємодія в системі „особистість – особистість” (батько – дитина, керівник – виконавець, лікар –- хворий, психолог – клієнт і т.д.);
- мала група (родина, шкільний клас, трудова бригада, група друзів і т, і.), взаємодія в системі „особистість – група” (лідер – ведені, керівник – трудовий колектив, новачок – шкільний клас тощо), взаємодія в системі „група – група” (змагання команд, групові переговори, міжгрупові конфлікти тощо);
- велика соціальна група (етнос, партія, суспільний рух, соціальні прошарки, територіальна, конфесіональна групи тощо);
Вивчення соціальної психології передбачає знання з загальної психології, вікової психології.
Знання соціальної психології важливі для вивчення практико-орієнтованих дисциплін: сімейної психотерапії, психології сімейних стосунків і т.і.
Психофізіологія – сфера міждисциплінарних досліджень на межі психології і нейрофізіології. В межах даної дисципліни студенти вивчатимуть особливості співвідношення функціонування мозку і психіки, значення властивостей нервової системи у функціонуванні психіки.
Психофізіологія вивчає також фізіологічні та біохімічні зміни, які відбуваються в центральній нервовій системі, їх зв’язок з динамікою проявів психічного: функціонуванням пам’яті, регуляцією емоцій, сном і сновидіннями. Вивчатимуться результати різноманітних досліджень – від імплантації в мозок електродів до використання спеціальних приладів для реєстрації фізіологічних проявів.
Для вивчення даної дисципліни важливими є знання з анатомії та фізології ЦНС, загальної психології, вікової психології.
Знання з даної дисципліни важливі для поглибленого розуміння загальної психології, психодіагностики, діяльності в сфері охорони психічного здоровя, психологічних втручань.
У наш час життя суспільства характеризується нестабільністю, наявністю багатьох стресогенних факторів інформаційного тиску, кризи різних соціальних сфер. Усе це негативно впливає на психологічне і соматичне здоров’я людини. Серед сучасних психосоціальних проблем, що впливають на психологічне здоров’я людини є хронічне недосипання, прокрастинація, хронічний стрес, пошук психологічних ресурсів через різноманітні залежності, тощо. Ці та інші випробування сучасного постіндустріального суспільства супроводжуються різними емоційними переживаннями, формуванням відповідного стилю життя, який мусить включати турботу про власне психічне здоров’я. Саме тому психогігіє́на як система наукових знань і практичних заходів, а також як навчальна дисципліна для студентів психологічних спеціальностей, активно розвивається ще з початку ХХ століття і спрямована на збереження і зміцнення психічного здоров’я населення. Основне завдання психогігієни — формування у студентів-психологів знань та навичок щодо психічного здоров’я для подальшого впровадження їх в свою практичну діяльність та особистий стиль життя.
Метою викладання курсу «Основи психогігієни» є формування у студентів теоретичних основ наукового світогляду, навичок аналітичного підходу до сучасних і традиційних концепцій збереження психічного здоров’я та профілактики найбільш поширених розладів, підвищення рівня психологічної компетентності майбутніх фахівців; сприяння їх особистісному зростанню.
Дисципліна «Основи психогігієни» покликана сформувати у студентів уявлення про предмет і методи психогігієни, їх значення для гармонійного особистісного та професійного розвитку; сприяти засвоєнню студентами знань щодо психології стресу, праці, відпочинку, спілкування, організації часу та простору; вікові особливості психогігієни; забезпечити умови застосування студентами вищезгаданих знань при плануванні власного стилю життя.
Англійська, німецька чи інші з спрямуванням на використання у психології
Політоло́гія — соціально-гуманітарна наука про політику, її роль і функції в житті суспільства, зокрема, про її теорію; функції політичної системи та влади; функції і характер держави; сутність, форми та методи діяльності суб’єктів політики та закономірності і випадковості розвитку політичного процесу; про проблеми глобальної політики, зокрема, міжнародних відносин.
Психодіагностика — галузь психології, яка вивчає теорію й практику вимірювання психологічних особливостей людини. Психодіагностика включає вивчення вимог до інструменту вимірювання, конструювання та апробацію методик, розробку правил обстеження, обробки та інтерпретації результатів.
Групи психодіагностичних методів, які будуть вивчатись в межах “Основ діагностичної психології”:
– обєктивні тести;
– стандартизовані самозвіти;
– проективні техніки;
– діалогічні техніки (бесіди);
Вивчення психодіагностики передбачає знання з нейробіології, психофізіології, загальної психології, вікової та соціальної психології.
Знання основ діагностичної психології важливі для планування експериментальних досліджень, проведення патопсихологічних обстежень, клінічних інтервю, діагностування психічних розладів дітей та дорослих, планування психотерапевтичних втручань.
Вікова психологія – базова дисципліна, що досліджує закономірності психіки на різних етапах її життя.
Вікова психологія вивчає особливості розвитку психіки: психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, мовлення, уваги, уяви), емоцій та їх властивостей у дітей, підлітків, юнаків та дорослих; вікові особливості, виникнення гри, навчання, праці, спілкування; формування характеру, звичок, здібностей, спрямованості, інтересів, стосунків; вікові можливості засвоєння знань тощо.
Знання з вікової психології є базовими для вивчення інших дисциплін та є важливими для розуміння структурних змін і психологічних новоутворень, які виникають в процесі психічного розвитку.
Другий рік навчання
3 семестр
Здобувачі вищої освіти вивчатимуть відомі на даний час теорії особистості. Особистість — це людина як суб’єкт суспільних стосунків, соціальних взаємин та свідомої діяльності. Особистість інтегрує всі психічні процеси, стани і властивості, наприклад, — уяву, пам’ять, мислення, мотив, темперамент, характер тощо. Водночас, наразі відсутнє загально прийняте визначення особистості.
Студенти вивчатимуть психодинамічні теорії особистості, когнітивний та соціально-когнітивний напрямки в психології особистості, гуманістичну теорію особистості А.Маслоу, людино-центрований підхід К.Роджерса, теорії особистості в екзистенціальній психології, диспозиційний напрямок в теорії особистості.
Вікова психологія – базова дисципліна, що досліджує закономірності психіки на різних етапах її життя.
Вікова психологія вивчає особливості розвитку психіки: психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, мовлення, уваги, уяви), емоцій та їх властивостей у дітей, підлітків, юнаків та дорослих; вікові особливості, виникнення гри, навчання, праці, спілкування; формування характеру, звичок, здібностей, спрямованості, інтересів, стосунків; вікові можливості засвоєння знань тощо.
Психодіагностика — галузь психології, яка вивчає теорію й практику вимірювання психологічних особливостей людини. Психодіагностика включає вивчення вимог до інструменту вимірювання, конструювання та апробацію методик, розробку правил обстеження, обробки та інтерпретації результатів.
Групи психодіагностичних методів, які будуть вивчатись в межах “Основ діагностичної психології”:
– обєктивні тести;
– стандартизовані самозвіти;
– проективні техніки;
– діалогічні техніки (бесіди);
Вивчення психодіагностики передбачає знання з нейробіології, психофізіології, загальної психології, вікової та соціальної психології.
Знання основ діагностичної психології важливі для планування експериментальних досліджень, проведення патопсихологічних обстежень, клінічних інтервю, діагностування психічних розладів дітей та дорослих, планування психотерапевтичних втручань.
Практикум з вікової психології – практико-зорієнтована дисципліна, впродовж вивчення якої студенти матимуть змогу на практиці познайомитись з основними методами та методиками діагностики когнітивного розвитку дитини, її емоційно-моральної сфери, особистості, вольової та потребово-мотиваційної сфери, готовності дитини до школи тощо.
Дисципліна спрямована на вироблення у студентів ряду умінь та навичок застосування набутих знань у практичних сферах своєї діяльності, активізацію особистісного та творчого потенціалу майбутнього фахівця; дозволяє забезпечити уміння студентів застосовувати отримані знання з вікової психології для організації діяльності і спілкування особистості в різному віці; для створення умов, що сприяють конструктивному психічному розвитку людини; спиратися в навчально-виховному процесі на сензитивні періоди формування певних психофізіологічних новоутворень; враховувати вікові особливості дитини в психолого-педагогічній роботі з нею; орієнтуватися на нормативи кожного вікового періоду у психодіагностичній та психокорекційній роботі; аналізувати онтогенетичні витоки психологічних проблем індивіда.
Практикум спрямований на оволодіння студентами знаннями і уміннями комплексного дослідження дитини раннього віку, дослідження психологічних особливостей дошкільника, комплексної діагностичної програми визначення готовності дитини до навчання у школі, діагностики пізнавальної сфери молодшого школяра, діагностики психічного розвитку підлітка та особистості юнацького віку.
Навчальна дисципліна «Пропедевтика психіатрії»: закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами; забезпечує формування умінь застосовувати знання з психіатрії в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності; закладає основи пізнання психології хворої людини, формування здорового способу життя та профілактики порушення психічних функцій в процесі життєдіяльності та при різних захворюваннях.
Навчальна дисципліна «Пропедевтика психіатрії» базується на вивченні студентами основ загальної психології, вікової психології, соціальної психології, анатомії людини та фізіології нервової системи людини, психофізіології, основ клінічного інтерв`ю, психогігієни.
Метою викладання навчальної дисципліни «Пропедевтика психіатрії» є ознайомлення студентів з основними проблемами психіатрії на сучасному етапі розбудови суспільства; уміти визначати предмет і завдання психіатрії, класифікувати психічні розлади та орієнтуватися в питаннях організації психіатричної допомоги.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Пропедевтика психіатрії» є формування системи знань професійних умінь та практичних навичок, що складають основу майбутньої професійної діяльності; розпізнавання психічних захворювань та розладів поведінки, що в сукупності готує основу майбутньої професійної діяльності у сфері психологічної практики.
Метою викладання дисципліни «Практикум з соціальної психології» є знайомство студентів із прикладними аспектами соціальної психології, оволодіння компетенціями соціально-психологічної діагностики, їх ефективне застосування в професійній сфері та у процесі життєдіяльності.
У процесі засвоєння даної дисципліни передбачається вирішення наступних завдань:
- набуття студентами досвіду практичного використання основних методів соціальної психології;
- здійснення соціально-психологічного дослідження особистості і груп, соціально-психологічного аналізу ситуацій соціальної поведінки, спілкування і взаємодії, прийняття індивідуальних і спільних рішень;
- набуття досвіду урахування соціально-психологічних і особистісних особливостей людей їх соціальної поведінки і стилів взаємодії.
Дисципліна, в рамках якої вивчаються методи математичної статистики, методи збору, систематизацiї та обробки результатiв спостережень, тестуванння психічних процесів (памяті, мислення тощо) та станів для виявлення iснуючих закономiрностей.
В процесі вивчення даної дисципліни студенти також опановують можливості використання сучасного програмного забезпечення (freeware) для статистичної обробки отриманих результатів досліджень.
Вивчення даної дисципліни передбачає наявність знань із загальної психології, вікової психології, соціальної психології, основ діагностичної психології, основ експериментальної психології (експериментальна психологія також потребує знань із даної дисципліни), педагогічної психології.
Знання з даної дисципліни важливі для вивчення експериментальної психології.
Водночас, знання математичної статистики дозволяє психологу оцінити достовірність результатів досліджень, проведених іншими дослідниками, що, у свою чергу, важливо для рішень про впровадження в свою роботу нових методів психодіагностики та психотерапії.
4 семестр
Експериментальну психологію співвідносять із всією науковою психологією, із системою знань, отриманих з допомогою експериментального вивчення поведінки людини і тварин.
Наукова психологія прирівнюється до експериментальної, на відміну від філософської, інтроспективної, умоглядною і гуманітарної психології. Ця точка зору відображена в «Експериментальній психології» під редакцією П. Фресса і Ж. Піаже.
Термін «експериментальна психологія» часто вживається в розширеному значенні для характеристики наукової дисципліни, що займається проблемою методів психологічного дослідження в цілому, організації різних видів експериментів та кореляційних досліджень.
Нарешті, під експериментальної психологією також часто розуміють тільки теорію психологічного експерименту, що базується на загальнонауковій теорії експерименту і в першу чергу включає його планування і обробку даних. Класичним підручником такого типу є «Експериментальна психологія» Ф. Дж. Мак-Гіга [McGuigan FG, 1993]. Подібні підручники схожі на посібники з математичної статистики для гуманітаріїв.
Вивчення експериментальної психології передбачає наявність знань із загальної психології, вікової психології, соціальної психології, основ діагностичної психології, педагогічної психології, основ математичної статистики.
Знання з експериментальної психології дозволяють психологу правильно організовувати власні дослідження та дають вміння оцінити достовірність результатів досліджень, проведених іншими дослідниками, що, у свою чергу, важливо для рішень про впровадження в свою роботу нових методів психодіагностики та психотерапії.
Основи клінічного інтервювання – дисципліна практичного спрямування (дисципліна вільного вибору студента), яка передбачає цілеспрямоване навчання і формування навичок клінічної бесіди та збору психологічного анамнезу (даних про пацієнта/клієнта для подальшого психологічного втручання/взаємодії/впливу).
У процесі навчання студенти здобудуть знання та розвинуть уміння вислуховувати та розвивати стосунок з пацієнтами/клієнтами, досліджувати їхній психологічний стан, здійснювати первинну діагностику, клінічне інтервю у дітей, дорослих, сімейних пар, планувати психотерапію, а також, проводити клінічне інтервювання клієнтів, що страждають на алкоголізм і наркоманію та інші залежності.
В рамках даного курсу здобувачі вищої освіти вивчатимуть історичні типи філософії, зокрема як філософські системи окремих філософів, так і розвиток їхніх поглядів в рамках філософських шкіл.
Студенти вивчатимуть проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, досліджуватимуть загальні передумови пізнання, виявлятимуть умови його достовірності та істинності. На відміну від психології, фізіології вищої нервової діяльності та інших наук, в курсі гносеології, як філософської дисципліни студенти аналізуватимуть не індивідуальні механізми, які діють в психіці, що дозволяють тому або іншому суб’єктові дійти певного пізнавального результату, а загальні підстави, які дають можливість розглядати цей результат як знання, що виражає реальний, дійсний стан речей.
Вивчення дисципліни «Дитяча психологія з практикумом» передбачає розв’язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань про суть і закономірності психічного розвитку дітей різного віку, становлення їх діяльності, пізнавальної сфери та їх наступну інтеріорізацію, специфіку і вплив соціальної ситуації розвитку дитини на становлення її особистості, процеси і механізми соціалізації, вікові та індивідуальні аспекти найважливіших психічних новоутворень (“я”, “я сам”, “ієрархія мотивів”, “психологічна готовність до школи”), розвиток світогляду і особистості студентів, формування у них високого рівня професійної готовності і конкурентоспроможності у галузі освіти відповідно до вітчизняних та європейських стандартів.
Предмет навчальної дисципліни – психічний та соціальний розвиток дитини у всіх його проявах; засоби професійного впливу на розвиток дитини з метою його оптимізації.
Міждисциплінарні зв’язки: вікова психологія, психологія розвитку, психологія навчання та виховання, психодіагностика.
Впродовж вивчення педагогіки здобувачі вищої освіти мають ознайомитись з основами педагогічної науки, принципами, методами, формами організації навчання і виховання, світоглядно-методологічними засадами освіти, концептуальними основами реформування вищої освіти в Україні в процесі входження до освітнього європейського простору; набуття студентами відповідних педагогічних знань, умінь і навичок, застосування яких сприятиме ефективній професійній діяльності.
Педагогічна психологія – дисципліна практичного спрямування, яка досліджує психологічні проблеми виховання і навчання особистості – основних механізмів соціалізації людини у спеціально організованому середовищі (дитячий садок, загальноосвітня школа, ВНЗ, за певних умов сім’я).
Завданням педагогічної психології є розкриття психологічних можливостей навчальних і виховних впливів на інтелектуальний та особистісний розвиток учня; дослідження психологічних основ діяльності педагога, його індивідуально-психологічних та професійних якостей.
Сучасна педагогічна психологія – це наука побудована на експериментальних даних, тісно пов’язана з віковою, загальною та соціальною психологією. Є основою для переосмислення та реформування системи освіти в Україні (Нова українська школа) та адаптації ідей західноєвропейських стандартів освіти до соціокультурних умов нашої держави.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) сформулювала критерії психічного здоров’я, відхилення від яких можна розглядати як ознаку психічного розладу. Наприклад, у людини повинно бути відчуття та усвідомлення неперервності, постійності і ідентичності свого фізичного і психічного “Я”, критичність до себе, своєї діяльності і її результатів; відповідність (адекватність) психічних реакцій силі і частоті впливів соціального оточення і т.і.
Поряд з цим ВООЗ уклала перелік діагностичних критеріїв психічних розладів (наразі чинною є 11-а редакція міжнародної класифікації хвороб – МКХ-11 (англ. – ICD-11)). Науковцями та практиками усього світу ICD-11 використовується поряд із аналогічним, укладеним Американською Асоціацією Психіатрів збірником критеріїв психічних розладів DSM-5 при проведенні досліджень та формулюванні протоколів необхідних медикаментозних та психотерапевтичних втручань. ICD-11 та DSM-5 широко використовується також в Україні. Тому, психологам важливо знати та вміти використовувати описані у класифікаціях критерії в своїй практиці. Саме таку мету має вивчення даної дисципліни.
Метою виконання курсової роботи є удосконалення психологічних знань з окремих тем; навчання застосуванню цих знань для вирішення прикладних завдань; формування умінь і навичок самостійного психологічного дослідження; набуття вмінь і навичок практичної психологічної роботи.
Курсова робота на другому році навчання покликана узагальнити знання із загальної, вікової, соціальної психології, психодіагностики.
Третій рік навчання
5 семестр
Вивчення дисципліни «Дитяча психологія з практикумом» передбачає розв’язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань про суть і закономірності психічного розвитку дітей різного віку, становлення їх діяльності, пізнавальної сфери та їх наступну інтеріорізацію, специфіку і вплив соціальної ситуації розвитку дитини на становлення її особистості, процеси і механізми соціалізації, вікові та індивідуальні аспекти найважливіших психічних новоутворень (“я”, “я сам”, “ієрархія мотивів”, “психологічна готовність до школи”), розвиток світогляду і особистості студентів, формування у них високого рівня професійної готовності і конкурентоспроможності у галузі освіти відповідно до вітчизняних та європейських стандартів.
Предмет навчальної дисципліни – психічний та соціальний розвиток дитини у всіх його проявах; засоби професійного впливу на розвиток дитини з метою його оптимізації.
Міждисциплінарні зв’язки: вікова психологія, психологія розвитку, психологія навчання та виховання, психодіагностика.
Курс «Прикладна психологія мотивації» спрямований на формування у студентів уявлень про онтологічні психологічні чинники мотивації і закономірності психічного розвитку людини, активації психічної діяльності, особливості її психофізіологічного, сенсорно-перцептивного, когнітивного, емоційного, особистісного, соціального розвитку та становлення різних видів діяльності; мета – засвоєння студентами знань з психолого-педагогічного забезпечення активації навчальної та виховної діяльності у навчальних закладах.
Прикладної психології мотивації – окрема сфера досліджень психологічної науки, що має свій специфічний предмет дослідження.
Предметом прикладної психології мотивації є психічні, соціальні та біологічні чинники розвитку психіки людини.
Тобто прикладна психологія мотивації досліджує закономірності психічного розвитку особистості на різних етапах її життя та засоби активації психічної діяльності і розвитку особистості.
Основи психотерапії – дисципліна практичного спрямування, завдання якої – навчити студентів дієвим науково-доведеним методам психологічного втручання (взаємодії, впливу на пацієнта).
У процесі вивчення дисципліни студенти матимуть змогу ознайомитися з доведеними науковими теоріями, що пояснюють механізми походження та підтримки психічних розладів, життєвих утруднень і складностей поведінки людини. Студентам будуть запропоновані емпірично (отримані за допомогою експериментів) перевірені техніки й підходи до лікування різних психічних розладів (депресії, тривожних розладів, стресових розладів, розладів харчування тощо). Основу дисципліни складатимуть визнані у всьому цивілізованому науковому світі протоколи лікування психічних розладів національної системи охорони здоров’я Великої Британії (протоколи NICE), які віднедавна є визнаними і в Україні.
6 семестр
Психофармакологія — наукове дослідження впливу ліків, що впливають на настрій, відчуття, мислення та поведінку.
Психофармакологія вивчає широкий спектр речовин з різними типами психоактивних властивостей, що головним чином відноситься до хімічних взаємодій у мозку.
Впродовж навчання студенти будуть вивчати механізми дії та особливості застосування наступних груп препаратів:
– Антидепресанти
– Нейролептики
– Нормотиміки
– Психостимулятори
– Транквілізатори та ін.
Згідно чинного законодавства, в Україні психолог не виписує ліки. Проте, знання сучасних психофармакологічних препаратів та їх механізмів дії є важливим для розуміння психологом психічного стану, в якому може перебувати пацієнт, якому лікарем призначено відповідні медикаменти. Знання психологом основ психофармакології також покликані спростити комунікацію між клінічним психологом та лікарями-психіатрами при спільній (командній) роботі по збереженню психічного здоров’я пацієнтів.
Згідно результатів досліджень (Friedman, 2006), 60% осіб у США впродовж життя переживуть щонайменше одну таку психотравмуючу подію як фізичне насильство, техногенна катастрофа, нещасний випадок, дорожно-транспортна пригода, війна тощо. 17% чоловіків і 13% жінок – переживуть три таких події. До 18 років у 30% осіб буде в минулому хоча б одна з таких подій.
У багатьох осіб, які пережили такі події наслідком може бути розвиток цілого спектру розладів: від простих форм посттравматичного стресового розладу (ПТСР/PTSD) до його комплексних форм, дисоціативних розладів. Зокрема, щонайменше у 30% осіб, які в минулому пережили психотравмуючі події може розвинутись посттравматичний стресовий розлад (ПТСР/PTSD). З цієї кількості ще у 30% цей розлад може мати хронічний перебіг. Загалом, у 7% осіб (5% чоловіків і 10% жінок) – мають шанс отримати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР/PTSD) впродовж свого життя.
В процесі вивчення основ психотравматології студенти мають змогу познайомитись з основними теоріями, які намагаються пояснити виникнення та перебіг розладів, які викликані пережитими психотравмуючими подіями. Навчання також включає методи надання першої психологічної допомоги та роботі психолога/психотерапевта на етапі стабілізації стану пацієнта.
Основи психотерапії – дисципліна практичного спрямування, завдання якої – навчити студентів дієвим науково-доведеним методам психологічного втручання (взаємодії, впливу на пацієнта).
У процесі вивчення дисципліни студенти матимуть змогу ознайомитися з доведеними науковими теоріями, що пояснюють механізми походження та підтримки психічних розладів, життєвих утруднень і складностей поведінки людини. Студентам будуть запропоновані емпірично (отримані за допомогою експериментів) перевірені техніки й підходи до лікування різних психічних розладів (депресії, тривожних розладів, стресових розладів, розладів харчування тощо). Основу дисципліни складатимуть визнані у всьому цивілізованому науковому світі протоколи лікування психічних розладів національної системи охорони здоров’я Великої Британії (протоколи NICE), які віднедавна є визнаними і в Україні.
Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання комплексного науково-практичного завдання у прогресивних напрямах психології, дитячої психології.
Запозичення у кваліфікаційній роботі не повинні перевищувати рівня встановленого ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та мають бути перевірені на наявність плагіату.
Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена згідно з вимогами ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» в електронному інформаційному просторі.
У кваліфікаційній роботі має бути досліджено проблему у сфері дитячої психології і психологічної практики із застосуванням теорії та наукових методів психології.
Кваліфікаційна робота повинна передбачати розв’язання складної спеціалізованої задачі чи практичної проблеми у сфері психології, що передбачає застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.
У кваліфікаційній роботі не може бути академічного плагіату, фальсифікації та списування.
Кваліфікаційна робота має бути розміщена на офіційному сайті або в репозитарії закладу вищої освіти або його підрозділу.
Основними завданнями дисципліни «Практикум з роботи у клініко-реабілітаційних закладах» є сформувати у студентів-психологів практичні уміння і навички щодо проведення корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми різного віку в межах зазначених закладів та у співпраці зі спеціалістами суміжних професій.
Результати навчання: розуміння взаємозв’язку психічного та соматичного розвитку осіб різного віку; розкриття особливостей корекційно-реабілітаційної роботи з особами з порушеннями психофізичного розвитку; знання принципів і методів корекційно-реабілітаційної роботи навчання і виховання осіб з порушеннями психофізичного розвитку; вміння визначати шляхи використання корекційно- реабілітаційної роботи з порушеннями психофізичного розвитку у клініко-реабілітаційних закладах різних типів.
Метою виконання курсової роботи є удосконалення психологічних знань з окремих тем; навчання застосуванню цих знань для вирішення прикладних завдань; формування умінь і навичок самостійного психологічного дослідження; набуття вмінь і навичок практичної психологічної роботи.
Курсова робота на другому році навчання покликана узагальнити знання із експериментальної психології, основ клінічного інтерв`ю, основ психотерапії.
Навчальна практика – вид діяльності, що забезпечує цілісний підхід в професійній діяльності психолога і оволодіння теоретичними і практичними аспектами професії. Практика спрямована на вирішення ряду найважливіших проблем в підготовці практичного психолога і вдосконалення його професійних навичок і умінь. Тривалість практики визначається навчальним планом з урахуванням норм навчального навантаження.
Мета навчальної практики – оволодіння майбутніми психологами уміннями застосовувати на практиці психодіагностичні методики, використовуючи загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики.
Четвертий рік навчання
7 семестр
Метою дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх фахівців з опанування комплексу знань, умінь і навичок щодо теорії та практики наукових досліджень, які використовуються у науці, а також принципів методичних підходів до вирішення поставлених науково-практичних завдань; цілеспрямовано і правильно проводити аналіз та підготовку наукових матеріалів до опублікування та захисту.
Прикладний аналіз поведінки – це дисципліна, метою якої є вивчення поведінки як об’єкта дослідження. Поведінка вивчається в усіх її проявах – від найпростіших рухів до комплексних і складних видів поведінки.
Часто при роботі з дітьми ми стикаємося з різною проблемною поведінкою. Наприклад, дитина: плюється, тікає із занять, б’ється, кричить, кидає речі, ходить і стукає по стінах тощо.
У кожної поведінки є мета. Тому поведінкові аналітики, починаючи роботу з небажаною поведінкою, передусім розглядають функцію цієї поведінки. І лише потім розпочинають її корекцію.
Існує чотири функції поведінки. Вони однакові для всіх: і для дітей з особливостями розвитку, і для нейротипових, а також для дорослих.
Це такі функції:
- досягнення бажаного;
- привернення уваги;
- уникнення вимог;
- самостимуляція.
Виявивши, яку функцію має поведінка, а отже, і що її підкріплює, ми зможемо цю поведінку корегувати.
Одним із методів корекції проблемної поведінки є навчання за РЕСS. РЕСS – це система альтернативної комунікації, яка дає змогу дитині з порушеннями мовлення спілкуватися за допомогою карток. Систему PECS успішно застосовують у роботі з дітьми з аутизмом з мовленнєвими та комунікативними труднощами. PECS використовують для корекції небажаної поведінки. З їх допомогою вибудовують візуальні стратегії підтримки при небажаній поведінці: “Спочатку-потім”, “Чекай”, “Жетони”, “Таймери”, “Візуальний розклад”, “Меню заохочень”, планшетка з правилами поведінки, планшетка “хороша-погана поведінка”, соціальні історії. Дієвість цього методу підтверджено на практиці.
Впродовж вивчення даної дисципліни студенти матимуть змогу отримати знання та практичні навички роботи з дітьми, які пережили психотравмуючі події під час їх перебування в зоні бойових дій. Навчання відбувається в тренінговому форматі відповідно до програми “Діти та війна: навчання технік зцілення”. Автори програми Патрік Сміт, Етл Дирегров, Уільям Юле (Інститут психіатрії, Лондон, Англія; Центр кризової психології, Берген, Норвегія). Співавтори: Лейла Гупта, Шон Перрен, Рольф Гєстал.
Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання комплексного науково-практичного завдання у прогресивних напрямах психології, дитячої психології.
Запозичення у кваліфікаційній роботі не повинні перевищувати рівня встановленого ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та мають бути перевірені на наявність плагіату.
Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена згідно з вимогами ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» в електронному інформаційному просторі.
У кваліфікаційній роботі має бути досліджено проблему у сфері дитячої психології і психологічної практики із застосуванням теорії та наукових методів психології.
Кваліфікаційна робота повинна передбачати розв’язання складної спеціалізованої задачі чи практичної проблеми у сфері психології, що передбачає застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.
У кваліфікаційній роботі не може бути академічного плагіату, фальсифікації та списування.
Кваліфікаційна робота має бути розміщена на офіційному сайті або в репозитарії закладу вищої освіти або його підрозділу.
8 семестр
Виробнича практика студентів проводиться на базових закладах освіти та охорони здоров’я, які мають можливості забезпечити виконання затвердженої програми. При наявності цільових замовлень на підготовку спеціаліста місце проходження практики студентом може визначитись установою, яке видало таке замовлення.
Студенти можуть самостійно з дозволу керівника практики інституту підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для реалізації. Проходження практики студентами здійснюється у відповідності з цією програмою та індивідуальними завданнями, а також методичними вказівками безпосередньо на робочому місці.
З базовими установами, організаціями всіх форм власності відділ навчально-виробничих практик і працевлаштування університету укладає відповідні договори на проведення практик.
Від баз практики керівництво практикою студентів здійснюється висококваліфікованими спеціалістами – начальниками або заступниками начальників відділів або провідними спеціалістами по управлінню трудовими ресурсами, матеріально-технічному забезпеченню.
Мета виробничої практики – оволодіння майбутніми психологами уміннями застосовувати на практиці психодіагностичні, психотерапевтичні методи, здійснювати психопрофілактичні, психоедукаційну роботу; надавати фахову психологічну допомогу, здійснювати обстеження, планувати та надавати психологічну допомогу особам різного віку, використовуючи загальні теоретико-методологічні принципи психології, психологічної практики.
Захист дипломної роботи
Екзамен з фахових дисциплін: загальна психологія, соціальна психологія, вікова психологія, основи психодіагностики, основи психотерапії, основи психотравматології та ін.
дизайн сторінки: Юрій Сидорик