Структура предметів бакалаврської програми (3 роки 10 місяців)

Спеціальність: 016 – Спеціальна освіта

Спеціалізація: 016.01– Логопедія

Освітня програма: “СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА”

Тривалість навчання: 3 роки 10 місяців

Перший рік навчання

1 семестр

Вступ до спеціальності "Психологія"

Дисципліна «Вступ до спеціальності «Психологія» – є першою у професійному зростанні майбутнього психолога, який вирішив обрати саме цей напрям підготовки. Вона спрямована на активізацію інтересів і пробудження мотивації студентів до засвоєння психологічних знань, становленню професійного світогляду, ціннісно-смислового означення вихідних професійних принципів та, відповідного професії, бачення психологічних проблем та шляхів їх розв’язання.

Дисципліна покликана сприяти пробудженню прагнень до самопізнання та саморозвитку студентів-психологів, ознайомити їх із структурою освітньо-професійної програми, сформувати усвідомлення професійної відповідальності та належного рівня компетентності у практичній, прикладній, науковій роботі психолога.

Важливим аспектами курсу є вірне спрямування у напрямку формування професійної культури особистості майбутнього психолога; допомога першокурсникам в адаптації до умов навчання в закладі вищої освіти; вироблення умінь структурувати і опрацьовувати навчальний матеріал та методичне забезпечення до нього; ознайомити студентів із системою оцінювання знань, структурою та правилами університету.

[згорнути]

Загальна психологія

Загальна психологія — дисципліна, що намагається знайти відповіді на принципові питання, які постають перед психологією в цілому, виробити теоретичні принципи, сформулювати основні закономірності функціонування психіки. В межах даної дисципліни студенти вивчають основні теорії та результати досліджень функціонування психічних процесів (відчуттів, сприйняття, мислення, уяви, памяті, емоцій, почуттів, волі), психічних станів, свідомості, біологічні передумови психіки тощо.
Знання з даного предмету є базовими для вивчення інших психологічних дисциплін.

[згорнути]
Нейробіологія

Нейробіологія — наука, що вивчає будову, функціонування, розвиток, генетику, біохімію, фізіологію, і патологію нервової системи. Вивчення поведінки також відносять до нейробіології.

Вивчення людського мозку є міждисциплінарною наукою і включає багато рівнів його вивчення, від молекулярного до клітинного рівня (окремі нейрони), від рівня відносно невеликих об’єднань нейронів, до великих систем, таких як кора головного мозку або мозочок, і на найвищому рівні нервової системи в цілому.

До нейробіології відносять:
– механізми дії нейротрансмітерів (біологічно активних хімічних речовин, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу з нервової клітини через синаптичний простір) в синапсах;
– вплив генів на розвиток нервової системи у зародку і протягом життя;
структура і функціонування нейронів (нервових клітин);
структура і функціонування центральної нервової системи і забезпечення ними функціонування сприйняття, памяті, мови тощо.

Базовими для вивчення нейробіології є знання анатомії, фізіології центральної нервової системи. Знання нейробіології є важливими для розуміння біологічниих чинників поведінки людини, виникнення психопатології, застосування та механізмів дії психотерапії і психофармакологічних засобів (ліки).

[згорнути]
Анатомія та фізіологія нервової системи

Анатомія та фізіологія ЦНС – включає систематизовані сучасні відомості про будову і функцію різних структур головного та спинного мозку. У даній дисципліні представлена інформація про будову центральної та периферичної нервової системи, методи дослідження функціонування центральної нервової системи. Поряд з нормальною анатомією та фізіологією розглядаються функціональні порушення при ураженні різних структур центральної нервової системи.
Знання з даного предмету є базовими для вивчення інших психологічних дисциплін та є важливими для розуміння функціонування психіки, її порушень, медикаментозних та психологічних втручань.

[згорнути]
Історія науки

Історія науки – дослідження феномену науки в його історії. Наука, зокрема, являє собою сукупність емпіричних, теоретичних і практичних знань про навколишній світ, отриманих науковим співтовариством. Дисципліна має на меті формування у студентів компетенцій, які передбачають здатність критичного осмислення існуючих у психології теорій щодо їх наукової достовірності.

[згорнути]
Історія України

Історія України — історія земель сучасної України, українського народу та інших національностей, що проживають на території України, від доісторичних часів до сьогодення. Різні хвилі міграції індоєвропейців до Європи та пізніші в зворотному напрямку склали підґрунтя різнобарвної картини її населення.

[згорнути]
Іноземна мова (за професійним спрямуванням)

Англійська, німецька чи інші з спрямуванням на використання у психології

[згорнути]
Українська мова (за професійним спрямуванням)

Українська мова із спрямуванням на використання у психології

[згорнути]

2 семестр

Соціальна психологія

Соціальна психологія – це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності й механізми поведінки, спілкування й діяльності людей, які обумовлені їх включеністю в соціальні групи, а також психологічні особливості самих груп.

Іншими словами, соціальна психологія вивчає психологічні явища (процеси, стани й властивості), що характеризують взаємодію індивіда й групи.

Залежно від того або іншого розуміння предмета соціальної психології виділяються основні об’єкти її вивчення, тобто носії соціально-психологічних явищ.

До них відноситься:

  • особистість у групі (системі відносин), взаємодія в системі „особистість – особистість” (батько – дитина, керівник – виконавець, лікар –- хворий, психолог – клієнт і т.д.);
  • мала група (родина, шкільний клас, трудова бригада, група друзів і т, і.), взаємодія в системі „особистість – група” (лідер – ведені, керівник – трудовий колектив, новачок – шкільний клас тощо), взаємодія в системі „група – група” (змагання команд, групові переговори, міжгрупові конфлікти тощо);
  • велика соціальна група (етнос, партія, суспільний рух, соціальні прошарки, територіальна, конфесіональна групи тощо);

Вивчення соціальної психології передбачає знання з загальної психології, вікової психології.
Знання соціальної психології важливі для вивчення практико-орієнтованих дисциплін: сімейної психотерапії, психології сімейних стосунків і т.і.

[згорнути]
Психофізіологія

Психофізіологія – сфера міждисциплінарних досліджень на межі психології і нейрофізіології. В межах даної дисципліни студенти вивчатимуть особливості співвідношення функціонування мозку і психіки, значення властивостей нервової системи у функціонуванні психіки.
Психофізіологія вивчає також фізіологічні та біохімічні зміни, які відбуваються в центральній нервовій системі, їх зв’язок з динамікою проявів психічного: функціонуванням пам’яті, регуляцією емоцій, сном і сновидіннями. Вивчатимуться результати різноманітних досліджень – від імплантації в мозок електродів до використання спеціальних приладів для реєстрації фізіологічних проявів.
Для вивчення даної дисципліни важливими є знання з анатомії та фізології ЦНС, загальної психології, вікової психології.
Знання з даної дисципліни важливі для поглибленого розуміння загальної психології, психодіагностики, діяльності в сфері охорони психічного здоровя, психологічних втручань.

 

[згорнути]
Основи психогігієни

У наш час життя суспільства характеризується нестабільністю, наявністю багатьох стресогенних факторів інформаційного тиску, кризи різних соціальних сфер. Усе це негативно впливає на психологічне і соматичне здоров’я людини. Серед сучасних психосоціальних проблем, що впливають на психологічне здоров’я людини є хронічне недосипання, прокрастинація, хронічний стрес, пошук психологічних ресурсів через різноманітні залежності, тощо. Ці та інші випробування сучасного постіндустріального суспільства супроводжуються різними емоційними переживаннями, формуванням відповідного стилю життя, який мусить включати турботу про власне психічне здоров’я. Саме тому психогігіє́на як система наукових знань і практичних заходів, а також як навчальна дисципліна для студентів психологічних спеціальностей, активно розвивається ще з початку ХХ століття і спрямована на збереження і зміцнення психічного здоров’я населення. Основне завдання психогігієни — формування у студентів-психологів знань та навичок щодо психічного здоров’я для подальшого впровадження їх в свою практичну діяльність та особистий стиль життя.
Метою викладання курсу «Основи психогігієни» є формування у студентів теоретичних основ наукового світогляду, навичок аналітичного підходу до сучасних і традиційних концепцій збереження психічного здоров’я та профілактики найбільш поширених розладів, підвищення рівня психологічної компетентності майбутніх фахівців; сприяння їх особистісному зростанню.
Дисципліна «Основи психогігієни» покликана сформувати у студентів уявлення про предмет і методи психогігієни, їх значення для гармонійного особистісного та професійного розвитку; сприяти засвоєнню студентами знань щодо психології стресу, праці, відпочинку, спілкування, організації часу та простору; вікові особливості психогігієни; забезпечити умови застосування студентами вищезгаданих знань при плануванні власного стилю життя.

[згорнути]
Іноземна мова

Англійська, німецька чи інші з спрямуванням на використання у психології

[згорнути]
Політологія

Політоло́гія — соціально-гуманітарна наука про політику, її роль і функції в житті суспільства, зокрема, про її теорію; функції політичної системи та влади; функції і характер держави; сутність, форми та методи діяльності суб’єктів політики та закономірності і випадковості розвитку політичного процесу; про проблеми глобальної політики, зокрема, міжнародних відносин.

[згорнути]

Основи психодіагностики

Психодіагностика — галузь психології, яка вивчає теорію й практику вимірювання психологічних особливостей людини. Психодіагностика включає вивчення вимог до інструменту вимірювання, конструювання та апробацію методик, розробку правил обстеження, обробки та інтерпретації результатів.
Групи психодіагностичних методів, які будуть вивчатись в межах “Основ діагностичної психології”:
– обєктивні тести;
– стандартизовані самозвіти;
– проективні техніки;
– діалогічні техніки (бесіди);

Вивчення психодіагностики передбачає знання з нейробіології, психофізіології, загальної психології, вікової та соціальної психології.
Знання основ діагностичної психології важливі для планування експериментальних досліджень, проведення патопсихологічних обстежень, клінічних інтервю, діагностування психічних розладів дітей та дорослих, планування психотерапевтичних втручань.

[згорнути]
Вікова психологія

Вікова психологія – базова дисципліна, що досліджує закономірності психіки на різних етапах її життя.

Вікова психологія вивчає особливості розвитку психіки: психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, мовлення, уваги, уяви), емоцій та їх властивостей у дітей, підлітків, юнаків та дорослих; вікові особливості, виникнення гри, навчання, праці, спілкування; формування характеру, звичок, здібностей, спрямованості, інтересів, стосунків; вікові можливості засвоєння знань тощо.

Знання з вікової психології є базовими для вивчення інших дисциплін та є важливими для розуміння структурних змін і психологічних новоутворень, які виникають в процесі психічного розвитку.

[згорнути]
Дисципліни вільного вибору студента
Психологія навчання і виховання

Здобувачі вищої освіти вивчатимуть основні механізми і закономірності процесу засвоєння індивідом знань, умінь і навичок. Як засвоюється інформація, і яким чином вона перетворюється особистісне придбання – знання? Як у індивіда формуються і розвиваються вміння і навички? Як доцільно батькам та вихователям організувати середовище для дитини, яке б сприяло найбільш оптимальному засвоєнню згаданих навичок? Ці питання мають принципове значення для освітньої практики і спеціально вивчаються психологією навчання та виховання.

[згорнути]
Когнітивна психологія розвитку

Когнітивна психологія розвитку – це система науково-доведених теорій когнітивного становлення особистості. Кожна сучасна галузь психології так чи інакше розглядає когнітивну психологію розвитку.
На сьогоднішній день існують біля двох десятків теорій когнітивного розвитку психіки. В процесі вивчення дисципліни студенти матимуть можливість ознайомитися з основними науковими підходами до когнітивного розвитку. В усіх цих теоріях, по-перше, описуються зміни, що відбуваються в межах однієї або кількох форм поведінки і мислення, по-друге, описуються взаємодії різних форм поведінки у їх динаміці. Тобто описуються як зміни в одній сфері психіки впливають на зміни в іншій. І, по-третє, подані пояснення загального напрямку змін у психіці.

[згорнути]
Поведінкова психологія

Поведінкова психологія ґрунтується на ідеї про вплив на особистість соціального середовища. Вважається, що всі форми соціальної поведінки людини є результатом її спостережень за соціальними моделями (батьками, вчителями, друзями, кіногероями). Таким чином, особистість формується в результаті впливу на людину довкілля, які людина хоче пізнати з метою пристосування до нього.
Здобувачі вищої освіти в рамках даного предмету вивчатимуть основні положення даного напрямку трактування становлення особистості людини.

[згорнути]

Другий рік навчання

3 семестр

Психологія особистості

Здобувачі вищої освіти вивчатимуть відомі на даний час теорії особистості. Особистість — це людина як суб’єкт суспільних стосунків, соціальних взаємин та свідомої діяльності. Особистість інтегрує всі психічні процеси, стани і властивості, наприклад, — уяву, пам’ять, мислення, мотив, темперамент, характер тощо. Водночас, наразі відсутнє загально прийняте визначення особистості.

Студенти вивчатимуть психодинамічні теорії особистості, когнітивний та соціально-когнітивний напрямки в психології особистості, гуманістичну теорію особистості А.Маслоу, людино-центрований підхід К.Роджерса, теорії особистості в екзистенціальній психології, диспозиційний напрямок в теорії особистості.

[згорнути]
Вікова психологія

Вікова психологія – базова дисципліна, що досліджує закономірності психіки на різних етапах її життя.

Вікова психологія вивчає особливості розвитку психіки: психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, мовлення, уваги, уяви), емоцій та їх властивостей у дітей, підлітків, юнаків та дорослих; вікові особливості, виникнення гри, навчання, праці, спілкування; формування характеру, звичок, здібностей, спрямованості, інтересів, стосунків; вікові можливості засвоєння знань тощо.

[згорнути]

Основи психодіагностики

Психодіагностика — галузь психології, яка вивчає теорію й практику вимірювання психологічних особливостей людини. Психодіагностика включає вивчення вимог до інструменту вимірювання, конструювання та апробацію методик, розробку правил обстеження, обробки та інтерпретації результатів.
Групи психодіагностичних методів, які будуть вивчатись в межах “Основ діагностичної психології”:
– обєктивні тести;
– стандартизовані самозвіти;
– проективні техніки;
– діалогічні техніки (бесіди);

Вивчення психодіагностики передбачає знання з нейробіології, психофізіології, загальної психології, вікової та соціальної психології.
Знання основ діагностичної психології важливі для планування експериментальних досліджень, проведення патопсихологічних обстежень, клінічних інтервю, діагностування психічних розладів дітей та дорослих, планування психотерапевтичних втручань.

[згорнути]
Практикум з вікової психології

Практикум з вікової психології – практико-зорієнтована дисципліна, впродовж вивчення якої студенти матимуть змогу на практиці познайомитись з основними методами та методиками діагностики когнітивного розвитку дитини, її емоційно-моральної сфери, особистості, вольової та потребово-мотиваційної сфери, готовності дитини до школи тощо.

Дисципліна спрямована на вироблення у студентів ряду умінь та навичок застосування набутих знань у практичних сферах своєї діяльності, активізацію особистісного та творчого потенціалу майбутнього фахівця; дозволяє забезпечити уміння студентів застосовувати отримані знання з вікової психології для організації діяльності і спілкування особистості в різному віці; для створення умов, що сприяють конструктивному психічному розвитку людини; спиратися в навчально-виховному процесі на сензитивні періоди формування певних психофізіологічних новоутворень; враховувати вікові особливості дитини в психолого-педагогічній роботі з нею; орієнтуватися на нормативи кожного вікового періоду у психодіагностичній та психокорекційній роботі; аналізувати онтогенетичні витоки психологічних проблем індивіда.

Практикум спрямований на оволодіння студентами знаннями і уміннями комплексного дослідження дитини раннього віку, дослідження психологічних особливостей дошкільника, комплексної діагностичної програми визначення готовності дитини до навчання у школі, діагностики пізнавальної сфери молодшого школяра, діагностики психічного розвитку підлітка та особистості юнацького віку.

[згорнути]
Пропедевтика психіатрії

Навчальна дисципліна «Пропедевтика психіатрії»: закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами; забезпечує формування умінь застосовувати знання з психіатрії в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності; закладає основи пізнання психології хворої людини, формування здорового способу життя та профілактики порушення психічних функцій в процесі життєдіяльності та при різних захворюваннях.

Навчальна дисципліна «Пропедевтика психіатрії» базується на вивченні студентами основ загальної психології, вікової психології, соціальної психології, анатомії людини та фізіології нервової системи людини, психофізіології, основ клінічного інтерв`ю, психогігієни.

Метою викладання навчальної дисципліни «Пропедевтика психіатрії» є ознайомлення студентів з основними проблемами психіатрії на сучасному етапі розбудови суспільства; уміти визначати предмет і завдання психіатрії, класифікувати психічні розлади та орієнтуватися в питаннях організації психіатричної допомоги.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Пропедевтика психіатрії» є формування системи знань професійних умінь та практичних навичок, що складають основу майбутньої професійної діяльності; розпізнавання психічних захворювань та розладів поведінки, що в сукупності готує основу майбутньої професійної діяльності у сфері психологічної практики.

[згорнути]
Практикум з соціальної психології

Метою викладання дисципліни «Практикум з соціальної психології» є знайомство студентів із прикладними аспектами соціальної психології, оволодіння компетенціями соціально-психологічної діагностики, їх ефективне застосування в професійній сфері та у процесі життєдіяльності.

У процесі засвоєння даної дисципліни передбачається вирішення наступних завдань:

  1. набуття студентами досвіду практичного використання основних методів соціальної психології;
  2. здійснення соціально-психологічного дослідження особистості і груп, соціально-психологічного аналізу ситуацій соціальної поведінки, спілкування і взаємодії, прийняття індивідуальних і спільних рішень;
  3. набуття досвіду урахування соціально-психологічних і особистісних особливостей людей їх соціальної поведінки і стилів взаємодії.

[згорнути]
Інформаційні технології в сучасних психологічних дослідженнях

Дисципліна, в рамках якої вивчаються методи математичної статистики, методи збору, систематизацiї та обробки результатiв спостережень, тестуванння психічних процесів (памяті, мислення тощо) та станів для виявлення iснуючих закономiрностей.
В процесі вивчення даної дисципліни студенти також опановують можливості використання сучасного програмного забезпечення (freeware) для статистичної обробки отриманих результатів досліджень.

Вивчення даної дисципліни передбачає наявність знань із загальної психології, вікової психології, соціальної психології, основ діагностичної психології, основ експериментальної психології (експериментальна психологія також потребує знань із даної дисципліни), педагогічної психології.
Знання з даної дисципліни важливі для вивчення експериментальної психології.
Водночас, знання математичної статистики дозволяє психологу оцінити достовірність результатів досліджень, проведених іншими дослідниками, що, у свою чергу, важливо для рішень про впровадження в свою роботу нових методів психодіагностики та психотерапії.

[згорнути]
Дисципліни вільного вибору студента
Практикум з загальної психології

Впродовж вивчення даної дисципліни студенти опановуватимуть існуючі методи дослідження психічних процесів та станів (мислення, пам’яті, уваги, уяви, сприймання), їх функціонування, закономірностей та можливих змін. У рамках даного курсу студенти матимуть змогу порівняти результати функціонування вказаних психічних процесів у здорових та осіб з різною психопатологією.

[згорнути]
Практикум з психології особистості

Метою викладення дисципліни є сформувати у студентів вміння в галузі психології особистості після опанування курсу «Психологія особистості».
Завданням курсу є допомагати студентам глибоко оволодіти знаннями з актуальних питань психології особистості, сформувати уміння та навички необхідні для проведення методологічних та теоретичних досліджень з психології особистості та грамотно користуватися отриманими результатами у професійній, діловій сферах та у приватному житті; проводити теоретичні, експериментальні дослідження психологічних явищ відповідно до наукового методу; визначати причинно-наслідкові залежності між психологічними явищами, давати їм обґрунтовану інтерпретацію; визначати предмет психології на сучасному етапі, основні психологічні категорії, їх суть і зміст.

[згорнути]
Практикум з когнітивної психології

Метою викладення дисципліни є сформувати у студентів вміння в галузі когнітивної психології після опанування курсів «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Психологія навчанні і виховання», «Психодіагностика».
Навчальна дисципліна «Практикум з Когнітивної психології» забезпечує формування професійних компетентностей, умінь щодо пізнавальної діяльності людини та особистості. Навчальна дисципліна належить до циклу вибіркових навчальних дисциплін гуманітарної підготовки.
Предмет навчальної дисципліни – когнітивні, тобто пізнавальні процеси людської психіки та психологічні механізми переробки інформації, які їх забезпечують.
Завдання – вироблення умінь психологічної діагностики когнітивних (пізнавальних процесів) людської психіки та психологічні механізми переробки інформації, які їх забезпечують.

[згорнути]

4 семестр

Експериментальна психологія

Експериментальну психологію співвідносять із всією науковою психологією, із системою знань, отриманих з допомогою експериментального вивчення поведінки людини і тварин.

Наукова психологія прирівнюється до експериментальної, на відміну від філософської, інтроспективної, умоглядною і гуманітарної психології. Ця точка зору відображена в «Експериментальній психології» під редакцією П. Фресса і Ж. Піаже.

Термін «експериментальна психологія» часто вживається в розширеному значенні для характеристики наукової дисципліни, що займається проблемою методів психологічного дослідження в цілому, організації різних видів експериментів та кореляційних досліджень.

Нарешті, під експериментальної психологією також часто розуміють тільки теорію психологічного експерименту, що базується на загальнонауковій теорії експерименту і в першу чергу включає його планування і обробку даних. Класичним підручником такого типу є «Експериментальна психологія» Ф. Дж. Мак-Гіга [McGuigan FG, 1993]. Подібні підручники схожі на посібники з математичної статистики для гуманітаріїв.

Вивчення експериментальної психології передбачає наявність знань із загальної психології, вікової психології, соціальної психології, основ діагностичної психології, педагогічної психології, основ математичної статистики.

Знання з експериментальної психології дозволяють психологу правильно організовувати власні дослідження та дають вміння оцінити достовірність результатів досліджень, проведених іншими дослідниками, що, у свою чергу, важливо для рішень про впровадження в свою роботу нових методів психодіагностики та психотерапії.

[згорнути]
Основи клінічного інтервю

Основи клінічного інтервювання – дисципліна практичного спрямування (дисципліна вільного вибору студента), яка передбачає цілеспрямоване навчання і формування навичок клінічної бесіди та збору психологічного анамнезу (даних про пацієнта/клієнта для подальшого психологічного втручання/взаємодії/впливу).
У процесі навчання студенти здобудуть знання та розвинуть уміння вислуховувати та розвивати стосунок з пацієнтами/клієнтами, досліджувати їхній психологічний стан, здійснювати первинну діагностику, клінічне інтервю у дітей, дорослих, сімейних пар, планувати психотерапію, а також, проводити клінічне інтервювання клієнтів, що страждають на алкоголізм і наркоманію та інші залежності.

[згорнути]
Філософія

В рамках даного курсу здобувачі вищої освіти вивчатимуть історичні типи філософії, зокрема як філософські системи окремих філософів, так і розвиток їхніх поглядів в рамках філософських шкіл.

Студенти вивчатимуть проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, досліджуватимуть загальні передумови пізнання, виявлятимуть умови його достовірності та істинності. На відміну від психології, фізіології вищої нервової діяльності та інших наук, в курсі гносеології, як філософської дисципліни студенти аналізуватимуть не індивідуальні механізми, які діють в психіці, що дозволяють тому або іншому суб’єктові дійти певного пізнавального результату, а загальні підстави, які дають можливість розглядати цей результат як знання, що виражає реальний, дійсний стан речей.

[згорнути]
Дитяча психологія з практикумом

Вивчення дисципліни «Дитяча психологія з практикумом» передбачає розв’язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань про суть і закономірності психічного розвитку дітей різного віку, становлення їх діяльності, пізнавальної сфери та їх наступну інтеріорізацію, специфіку і вплив соціальної ситуації розвитку дитини на становлення її особистості, процеси і механізми соціалізації, вікові та індивідуальні аспекти найважливіших психічних новоутворень (“я”, “я сам”, “ієрархія мотивів”, “психологічна готовність до школи”), розвиток світогляду і особистості студентів, формування у них високого рівня професійної готовності і конкурентоспроможності у галузі освіти відповідно до вітчизняних та європейських стандартів.

Предмет навчальної дисципліни – психічний та соціальний розвиток дитини у всіх його проявах; засоби професійного впливу на розвиток дитини з метою його оптимізації.

Міждисциплінарні зв’язки: вікова психологія, психологія розвитку, психологія навчання та виховання, психодіагностика.

[згорнути]
Педагогіка і педагогічна психологія

Впродовж вивчення педагогіки здобувачі вищої освіти мають ознайомитись з основами педагогічної науки, принципами, методами, формами організації навчання і виховання, світоглядно-методологічними засадами освіти, концептуальними основами реформування вищої освіти в Україні в процесі входження до освітнього європейського простору; набуття студентами відповідних педагогічних знань, умінь і навичок, застосування яких сприятиме ефективній професійній діяльності.

Педагогічна психологія – дисципліна практичного спрямування, яка досліджує психологічні проблеми виховання і навчання особистості – основних механізмів соціалізації людини у спеціально організованому середовищі (дитячий садок, загальноосвітня школа, ВНЗ, за певних умов сім’я).

Завданням педагогічної психології є розкриття психологічних можливостей навчальних і виховних впливів на інтелектуальний та особистісний розвиток учня; дослідження психологічних основ діяльності педагога, його індивідуально-психологічних та професійних якостей.

Сучасна педагогічна психологія – це наука побудована на експериментальних даних, тісно пов’язана з віковою, загальною та соціальною психологією. Є основою для переосмислення та реформування системи освіти в Україні (Нова українська школа) та адаптації ідей західноєвропейських стандартів освіти до соціокультурних умов нашої держави.

[згорнути]
Діагностика та патопсихологія психічних розладів

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) сформулювала критерії психічного здоров’я, відхилення від яких можна розглядати як ознаку психічного розладу. Наприклад, у людини повинно бути відчуття та усвідомлення неперервності, постійності і ідентичності свого фізичного і психічного “Я”, критичність до себе, своєї діяльності і її результатів; відповідність (адекватність) психічних реакцій силі і частоті впливів соціального оточення і т.і.

Поряд з цим ВООЗ уклала перелік діагностичних критеріїв психічних розладів (наразі чинною є 11-а редакція міжнародної класифікації хвороб – МКХ-11 (англ. – ICD-11)). Науковцями та практиками усього світу ICD-11 використовується поряд із аналогічним, укладеним Американською Асоціацією Психіатрів збірником критеріїв психічних розладів DSM-5 при проведенні досліджень та формулюванні протоколів необхідних медикаментозних та психотерапевтичних втручань. ICD-11 та DSM-5 широко використовується також в Україні. Тому, психологам важливо знати та вміти використовувати описані у класифікаціях критерії в своїй практиці. Саме таку мету має вивчення даної дисципліни.

[згорнути]
Курсова робота

Метою виконання курсової роботи є удосконалення психологічних знань з окремих тем; навчання застосуванню цих знань для вирішення прикладних завдань; формування умінь і навичок самостійного психологічного дослідження; набуття вмінь і навичок практичної психологічної роботи.

Курсова робота на другому році навчання покликана узагальнити знання із загальної, вікової, соціальної психології, психодіагностики.

[згорнути]
Дисципліни вільного вибору студента
Дитяча когнітивна психологія

Когнітивна психологія – це галузь психологічної науки, що вивчає процеси пізнання, як от увага, мова, пам’ять, відчуття, сприймання, мислення. Вона базується на положенні, що розум працює подібно до комп’ютера: введення, зберігання та вилучення даних. Когнітивний підхід, ймовірно, є найбільш домінуючим підходом у психології сьогодні і вже був застосований до широкого кола практичних і теоретичних контекстів.
На сьогоднішній день у дитячу когнітивну психологію включають дослідження моделей соціальної обробки інформації (наприклад, для пояснення агресивної чи антисоціальної поведінки), “Теорії розуму” (феномен розуміння та пізнання внутрішнього світу інших, який необхідний для метапізнання та соціального розвитку), надання допомоги в боротьбі з розладами пам’яті, підвищення точності прийняття рішень, моделі допомоги при розладах навчання та інші. Когнітивна психологія застосовується для збереження психічного здоров’я для людей будь якого віку. З науки про те, як когнітивні процеси змінюються в ході розвитку дитини та підлітка, а саме інформації про те, як мозок трансформує сенсорні входи в розуміння та знання, когнітивна психологія допомогла нам отримати більш глибоке і багатше розуміння багатьох психічних явищ, які сприяють нашому повсякденному існуванню і загальному буттю.
Досягнення дитячої когнітивної психології сьогодні широко інтегруються у вікову психологію, педагогічну психологію, психологію розвитку, соціальну та загальну психологію, психологію особистості, патопсихологію тощо.

[згорнути]
Психологія зрілості та акмеологія

Психологія зрілості та акмеологія – дисципліна прикладного характеру, знайомить студентів з дослідженнями психічного розвитку людини у період дорослості, важливими аспектами психічного здоров’я та благополуччя зрілої людини, психологічними особливостями освоєння батьківських і подружніх ролей (почуття компетентності в сімейних ролях), а також досягнення почуття професійної компетентності у професійній діяльності та досягнення професійного і життєвого успіху.

[згорнути]
Пренатальна психологія

Пренатальна психологія – дисципліна прикладного характеру, основу якої складають нечисленні наукові дослідження. Пренатальна психологія як наука сформувалася відносно недавно і вивчає етапи психічного життя ще ненароджених дітей. У процесі вивчення дисципліни студенти будуть ознайомлені з чотирма групами підходів до пренатального розвитку: еклектично-дилетантський, медико-редукціоністичний, психолого-редукціоністичний, інтегративний біопсихосоціальний, ресурсний. Об’єктом вивчення є система взаємодії батьків та дитини у пренатальний період її розвитку.
Прикладний характер дисципліни включає моделювання материнських та батьківських почуттів, усвідомлення відповідальності за власне здоров’я та здоров’я ще ненародженої дитини, психопрофілактика і пропагування здорового способу життя, репродуктивного здоров’я, усвідомленого материнства і батьківства, а також сімейних стосунків та цінностей.

[згорнути]

Третій рік навчання

5 семестр

Дитяча психологія з практикумом

Вивчення дисципліни «Дитяча психологія з практикумом» передбачає розв’язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань про суть і закономірності психічного розвитку дітей різного віку, становлення їх діяльності, пізнавальної сфери та їх наступну інтеріорізацію, специфіку і вплив соціальної ситуації розвитку дитини на становлення її особистості, процеси і механізми соціалізації, вікові та індивідуальні аспекти найважливіших психічних новоутворень (“я”, “я сам”, “ієрархія мотивів”, “психологічна готовність до школи”), розвиток світогляду і особистості студентів, формування у них високого рівня професійної готовності і конкурентоспроможності у галузі освіти відповідно до вітчизняних та європейських стандартів.

Предмет навчальної дисципліни – психічний та соціальний розвиток дитини у всіх його проявах; засоби професійного впливу на розвиток дитини з метою його оптимізації.

Міждисциплінарні зв’язки: вікова психологія, психологія розвитку, психологія навчання та виховання, психодіагностика.

[згорнути]
Прикладна психологія мотивації

Курс «Прикладна психологія мотивації» спрямований на формування у студентів уявлень про онтологічні психологічні чинники мотивації і закономірності психічного розвитку людини, активації психічної діяльності, особливості її психофізіологічного, сенсорно-перцептивного, когнітивного, емоційного, особистісного, соціального розвитку та становлення різних видів діяльності; мета – засвоєння студентами знань з психолого-педагогічного забезпечення активації навчальної та виховної діяльності у навчальних закладах.

Прикладної психології мотивації – окрема сфера досліджень психологічної науки, що має свій специфічний предмет дослідження.

Предметом прикладної психології мотивації є психічні, соціальні та біологічні чинники розвитку психіки людини.

Тобто прикладна психологія мотивації досліджує закономірності психічного розвитку особистості на різних етапах її життя та засоби активації психічної діяльності і розвитку особистості.

[згорнути]
Основи психотерапії

Основи психотерапії – дисципліна практичного спрямування, завдання якої – навчити студентів дієвим науково-доведеним методам психологічного втручання (взаємодії, впливу на пацієнта).

У процесі вивчення дисципліни студенти матимуть змогу ознайомитися з доведеними науковими теоріями, що пояснюють механізми походження та підтримки психічних розладів, життєвих утруднень і складностей поведінки людини. Студентам будуть запропоновані емпірично (отримані за допомогою експериментів) перевірені техніки й підходи до лікування різних психічних розладів (депресії, тривожних розладів, стресових розладів, розладів харчування тощо). Основу дисципліни складатимуть визнані у всьому цивілізованому науковому світі протоколи лікування психічних розладів національної системи охорони здоров’я Великої Британії (протоколи NICE), які віднедавна є визнаними і в Україні.

[згорнути]
Дисципліни вільного вибору студента
Психологія професійного здоровя

Психологія професійного здоров’я є одним із пріоритетних напрямків західної науково-практичної психології. Актуальність цього напрямку зростає перш за все через стрімкі соціокультурні зміни у всіх сферах життєдіяльності людини, динамічний інформаційний тиск, напружений ритм життя, зростання психотравмуючих ситуацій і кризових станів особистості, які відображаються у ефективності професійної діяльності. Дисципліна розкриватиме психологічні засади запобігання хворобам, політики охорони здоров’я в організаціях, психогігієну праці та відпочинку тощо.

Навчальний предмет ― «Психологія професійного здоров’я» являє собою системне узагальнення матеріалів про психічне благополуччя людини. У ньому розглянуто принципи та чинники оптимізації психічного здоров’я людини, основні аспекти взаємовпливу позитивних (негативних) емоційних станів, способи психологічного захисту, профорієнтації, професійного довголіття, що може сприяти переглядові ставлення до способу життя особистості.

Психологія професійного здоров’я входить до блоку медико-психологічних дисциплін, тому зміст курсу співвідноситься зі змістом наукового напрямку спеціалізації «Дитяча психологія та психологічна практика», читається паралельно або після вивчення психологічної діагностики, діагностичного та клінічного інтерв`ю, основ психотерапії.

[згорнути]
Психологія адиктивної поведінки

«Психологія адиктивної поведінки» є складовою частиною дисциплін психологічного циклу вибіркового блоку. Її вивчення передбачає підвищення професійної компетентності психологів та сприяє ефективній самореалізації їх, як фахівців. Мета курсу – розкрити психологічні механізми та закономірності адиктивної поведінки людини; сприяти оволодінню системою знань про види та особливості адиктивної поведінки; формування у майбутніх практичних психологів навичок профілактичної та корекційної роботи адиктивної поведінки.

Поведінкова норма. Правові, моральні та естетичні норми Поведінкова патологія та її ознаки (схильність до дезадаптації, тотальність, стабільність). Підходи до виділення поведінкової норми, патології та девіації: соціальний, психологічний, психіатричний, етнокультурний, віковий, тендерний, професійний, феноменологічний. Девіантна, деліквентна та адиктивна поведінка. Зміст понять, специфічні ознаки та відмінності. Загальна характеристика видів адитивної поведінки. Залежність як основна проблема адитивної психології. Психологічна характеристика залежної особистості. Гармонійна особистість та її характеристики.

[згорнути]
Порівняльна психологія

Предмет вивчення навчальної дисципліни «Порівняльна психологія» є закономірності та механізми розвитку психіки тварин, генезис та формування їх психічних процесів в онто- та філогенезі в контексті порівняльного аналізу з людиною.

Міждисциплінарні зв’язки: Загальна психологія, Вікова психологія, Експериментальна психологія.

Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів-психологів із основними поняттями та проблематикою «Порівняльної психології», а також формування навичок практичної роботи в даній галузі.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

– ознайомлення з основними  закономірностями поведінки і психіки тварин;

формування уявлень про основні види соціальних та інших форм поведінки, реакцій тварин та їхніх угрупувань;

– дослідження становлення соціальності в тваринному світі як передумови соціуму людини;

– розкриття процесів розвитку психіки у філогенезі та онтогенезі;

– створення підґрунтя для вивчення складних форм соціальної поведінки, притаманних людині;

– сприяння формуванню наукового світогляду;

– формування природничо-наукову методологію аналізу психічних феноменів і поведінки.

[згорнути]
Патопсихологія та психопатологія осіб з органічними ураженнями мозку

У процесі вивчення дисципліни «Патопсихологія та психопатологія осіб з органічними ураженнями мозку» студент повинен знати:

– Органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади.

– Деменції різної етіології.

– Психічні розлади при соматичних, ендокринних, інфекційних захворюваннях.

– Види черепно-мозкових травм та класифікація травматичних розладів психічної діяльності.

– Етіопатогенез, патологічна анатомія та методи діагностики травматичної хвороби. Сомато-неврологічні розлади при ЧМТ.

– Непсихотичні форми гострих травматичних психічних розладів. Травматичні психози гострого періоду та віддалені травматичні психічні розлади. Пізні травматичні психози. Особливості клінічних проявів травматичної хвороби у дітей.

Наслідки травм головного мозку проявляються переважно в різних інтелектуально-мнестичних, емоційних (афективних) і вольових порушеннях. Типовими для травматичного захворювання потрібно вважати такі форми психічної патології, як епізоди потьмареної свідомості, судомні припадки й інші пароксизми епілептичного кола, довготривалі чи періодичні психози 1 галюцинаторно-маячного характеру, стійкі зміни особи з формуванням систематизованих маячних ідей переслідування, ревнощів, сутяжного чи іпохондричного змісту. Кожний із проявів хвороби чи їх сукупність можуть бути визначаючим або додатковим фактором ризику протиправних дій.

[згорнути]
Патопсихологія та психопатологія осіб з порушеннями мозкового кровообігу

Згідно до актуальних статистичних даних частка хворих на судинні захворювання головного мозку в Україні невпинно збільшується. Дана тенденція не може бути виправдана старінням населення та збільшення числа літніх осіб у популяції, оскільки вона значно випереджає за своєю інтенсивністю наявний демографічний зсув. Розвиток судинної патології знаходиться у прямій кореляції із рядом зовнішніх чинників, як то невпинна урбанізація, несприятливі виробничі умови та ін. Широка поширеність церебрально-судинної патології, невпинне збільшення кількості відповідних хворих, розвиток захворювання у більш молодому віці, велика смертність і інвалідизація пацієнтів формують одну з найбільш важливіших медико-соціальних проблем у сучасній практичній науці.

Через значну поширеність судинних захворювань головного мозку, проблема діагностики та терапії психічних розладів судинного ґенезу актуалізується у сучасній психіатричній практиці. Згідно із останніми статистичними даними, серед пацієнтів психіатричного профілю близько 25% страждають на судинні захворювання головного мозку, а у 17–18% населення країни у віці старше 60 років виявляються психічні порушення судинного ґенезу різного спектру вираженості. Своєчасна діагностика, встановлення діагнозу та комплексна терапія значно підвищують ефективність лікування таких хворих.

[згорнути]
Спеціальна психологія

Спеціальна психологія – галузь психологічної науки, що вивчає закономірності психічного розвитку і особливості психічної діяльності дітей та дорослих із психічними та фізичними вадами. В якості окремих напрямів до неї входять: психологія розумово відсталих (олігофренопсихологія), психологія глухих і туговухих (сурдопсихологія), психологія сліпих і слабкозорих (тифлопсихологія), а також психологія дітей із недоліками мови, психологія дітей із затримкою психічного розвитку, психологія сліпоглухих та психологія осіб із недоліками опорно-рухового апарату.

Спеціальна психологія є розділом психологічної науки про закономірності розвитку, виховання, навчання і підготовки до соціальної адаптації та реабілітації різних категорій дітей з проблемами в розвитку.

Предметом вивчення спеціальної психології як галузі наукового пізнання є діти з проблемами в розвитку і проблеми їх навчання і виховання.

Спеціальна психологія – розділ психології, який вивчає закономірності розладу психічної діяльності і властивостей особистості у разі виникнення психічних порушень. Її значення полягає в можливості глибшого пізнання закономірностей функціонування і розвитку нормальної психіки, вивчення психічного здоров’я, а також факторів, які активізують чи гальмують розвиток особистості в ході її онтогенезу і соціогенезу

[згорнути]
Психологія дорослішання осіб з неповносправністю

Курс “Психологія дорослішання осіб з неповносправністю” вивчає проблеми типології порушень психічних процесів, властивостей та станів при різних видах патології людини від народження до старечого віку.

До структури курсу входить вивчення базових категорій теоретичного апарату, принципів використання експериментально-психологічних методів з метою клінічної діагностики порушень сприймання, довільних рухів та дій, мови та пам’яті, патології мислення, емоційно-вольової сфери, свідомості та самосвідомості, особистості та її змін і аномалій. Навчальна програма призначена для підготовки психологів з метою навчити діагностиці в психоневрологічних закладах, здійсненню контролю за динамікою хворобливих станів, підготовити до участі в розв’язанні практичних завдань психіатричної клініки.

 В процесі вивчення дисципліни студенти оволодівають теоретико-методологічними та прикладними аспектами патопсихології у зв’язку із сучасними досягненнями психологічної науки в галузі психотерапевтичної допомоги особам із неповносправністю, дослідженнями в сфері вивчення особистості, вимогами до сучасного фахівця-психолога.

[згорнути]
Психологія аномального розвитку

Мета курсу: розкрити особливості вивчення аномальних дітей, дефект яких зумовлений дифузним ураженням кори головного мозку (розумово відсталі), порушенням діяльності аналізаторів (глухі, слабкозорі, сліпі), недорозвиненістю мови при збереженні слуху (алаліки, афазики).

Завдання курсу: розкрити закономірності психічного розвитку аномальної дитини; формування особистості у різних категорій дітей під впливом спеціальних методів і прийомів навчання і виховання; вивчення компенсаторних можливостей аномальних дітей; специфіка навчання, виховання і професійної підготовки; соціально-трудова реабілітація та соціалізація; вивчення сенсорного розвитку та психологічних особливостей різного виду діяльностей аномальних дітей.

[згорнути]
Нейропсихологія

Курс «Нейропсихологія» знайомить студентів із закономірностями становлення, динамічної організації та вікових особливостей вищих психічних функцій, їх взаємовпливу у забезпеченні інтегративної психічної діяльності та знаннями про психологічні методи діагностики локальних уражень мозку. Об’єктом курсу є нейропсихологія як наука та діагностичний інструментарій локальних уражень мозку. Предметом курсу є особливості нейропсихологічної теорії та практики.

Метою курсу «Нейропсихологія» є вивчення мозкових механізмів вищих психічних функцій (ВПФ) на матеріалі локальних уражень мозку. Завдання курсу: сформувати у студентів адекватні сучасному рівню медико-психологічних знань уявлення про закономірності становлення, динамічну організацію і вікові особливості ВПФ, їх взаємовплив у забезпеченні інтегративної психічної діяльності, про психологічні методи діагностики локальних уражень мозку.

[згорнути]
Психологія щастя

Основною метою викладання навчальної дисципліни «Психологія щастя» є вивчення підходів сучасної психологічної науки до питань психології щастя і задоволеності життєвим шляхом; розкривається проблематика станів щастя, радості як психологічного феномена, розглядаються способи досягнення і утримання даних переживань, їх специфіка залежно від ціннісно-смислових орієнтацій особистості.

 Студенти знайомляться з методами психокорекційної роботи з людьми, що гостро потребують позитивних переживаннях.

Завдання курсу:

  1. Розкрити зміст базових понять, які характеризують стану щастя;
  2. Сформувати уявлення студентів про різні підходи до розгляду феномена щастя, радості, задоволеності життям.
  3. Навчити студентів методам досягнення станів щастя і методам саморегуляції.
[згорнути]
Психологія індивідуальних відмінностей

Курс психології індивідуальних відмінностей має велике значення у справі формування загального уявлення про механізми походження і розвитку індивідуальних розходжень, умови формування індивідуально-психологічних особливостей особистості.

Глибокі та ґрунтовні знання з психології індивідуальних відмінностей дозволять здійснювати у практиці диференційно-психологічний аналіз поведінки особистості та використовувати його результати у професійній діяльності. Метою вивчення навчальної дисципліни «Психологія індивідуальних відмінностей» є оволодіння здобувачами ступеня вищої освіти знаннями про індивідуальні, типологічні та групові психологічні відмінності між людьми, необхідними для майбутньої практичної роботи в галузі психології.

[згорнути]
Диференційна психологія

Диференціальна психологія систематизує індивідуальні відмінності та різні методи їхньої діагностики, а також кількісно оцінює ці відмінності в різних сферах. Передумовою виникнення диференціальної психології на рубежі ХІХ і XX ст. стало введення в психологію експерименту, а також генетичних і математичних методів.

[згорнути]
Психосексуальний розвиток людини: норма і патологія

Курс дозволяє отримати системні уявлення про психологічну природу сексуальності людини, особливості її сексуального розвитку та обумовленість сексуальної поведінки.

Обізнаність людини в питаннях психології сексуальності відображає не лише її фахову компетентність але і стає показником її загального рівня культури.

 У структурі курсу розглядатимуться наступні теми: психологічні особливості сексуальності, психосексуальний розвиток людини, чоловіча та жіноча сексуальність, співвідношення біологічного та соціального в сексуальності людини, сексуальна норма та сексуальні розлади, вибір сексуального партнера, особливості сексуальної просвіти в сучасних умовах та актуальні проблеми психології сексуальності, психотерапія сексуальних розладів.

[згорнути]
Етика наукових психологічних досліджень (ДВВС)

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів цілісного уявлення про основні етичні принципи у роботі психолога та необхідності дотримання моральних норм у професійній діяльності; ознайомлення з етичними дилемами при наданні консультативної, психокорекційної допомоги та методологічними аспектами можливих варіантів їх вирішення; ознайомлення з сучасним етапом розвитку етики та деонтології в контексті психологічних досліджень.

Основними завданнями вивчення дисципліни є

– вивчення деонтологічних питань в контексті психології;

– вивчення теоретичного базису деонтології як науки про проблеми моралі та моральності в професійній діяльності та наукових дослідженнях;

– вивчення деонтологічних підходів до вирішення конфліктів;

– ознайомлення з соціокультурними особливостями та етичними стандартами роботи психолога;

– надання знань, які забезпечують розвиток особистості психолога;

– створення у студентів цілісного уявлення про сутність моральних відносин, аналіз їх тенденцій, протиріч та напрямків розвитку;

– сприяння у виборі соціальних професійних цінностей, формуванні своєї життєвої позиції, розвитку духовної культури та інтелігентності в межах наукової та професійної діяльності.

[згорнути]
Історія наукових досліджень (ДВВС)

Історія проведення наукових досліджень та побудови наукової методології

[згорнути]

6 семестр

Основи психофармакології

Психофармакологія — наукове дослідження впливу ліків, що впливають на настрій, відчуття, мислення та поведінку.

Психофармакологія вивчає широкий спектр речовин з різними типами психоактивних властивостей, що головним чином відноситься до хімічних взаємодій у мозку.

Впродовж навчання студенти будуть вивчати механізми дії та особливості застосування наступних груп препаратів:

– Антидепресанти

– Нейролептики

– Нормотиміки

– Психостимулятори

– Транквілізатори та ін.

Згідно чинного законодавства, в Україні психолог не виписує ліки. Проте, знання сучасних психофармакологічних препаратів та їх механізмів дії є важливим для розуміння психологом психічного стану, в якому може перебувати пацієнт, якому лікарем призначено відповідні медикаменти. Знання психологом основ психофармакології також покликані спростити комунікацію між клінічним психологом та лікарями-психіатрами при спільній (командній) роботі по збереженню психічного здоров’я пацієнтів.

[згорнути]
Основи психотравматології

Згідно результатів досліджень (Friedman, 2006), 60% осіб у США впродовж життя переживуть щонайменше одну таку психотравмуючу подію як фізичне насильство, техногенна катастрофа, нещасний випадок, дорожно-транспортна пригода, війна тощо. 17% чоловіків і 13% жінок – переживуть три таких події. До 18 років у 30% осіб буде в минулому хоча б одна з таких подій.

У багатьох осіб, які пережили такі події наслідком може бути розвиток цілого спектру розладів: від простих форм посттравматичного стресового розладу (ПТСР/PTSD) до його комплексних форм, дисоціативних розладів. Зокрема, щонайменше у 30% осіб, які в минулому пережили психотравмуючі події може розвинутись посттравматичний стресовий розлад (ПТСР/PTSD). З цієї кількості ще у 30% цей розлад може мати хронічний перебіг. Загалом, у 7% осіб (5% чоловіків і 10% жінок) – мають шанс отримати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР/PTSD) впродовж свого життя.

В процесі вивчення основ психотравматології студенти мають змогу познайомитись з основними теоріями, які намагаються пояснити виникнення та перебіг розладів, які викликані пережитими психотравмуючими подіями. Навчання також включає методи надання першої психологічної допомоги та роботі психолога/психотерапевта на етапі стабілізації стану пацієнта.

[згорнути]
Основи психотерапії

Основи психотерапії – дисципліна практичного спрямування, завдання якої – навчити студентів дієвим науково-доведеним методам психологічного втручання (взаємодії, впливу на пацієнта).

У процесі вивчення дисципліни студенти матимуть змогу ознайомитися з доведеними науковими теоріями, що пояснюють механізми походження та підтримки психічних розладів, життєвих утруднень і складностей поведінки людини. Студентам будуть запропоновані емпірично (отримані за допомогою експериментів) перевірені техніки й підходи до лікування різних психічних розладів (депресії, тривожних розладів, стресових розладів, розладів харчування тощо). Основу дисципліни складатимуть визнані у всьому цивілізованому науковому світі протоколи лікування психічних розладів національної системи охорони здоров’я Великої Британії (протоколи NICE), які віднедавна є визнаними і в Україні.

[згорнути]
Підготовка бакалаврської роботи

Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання комплексного науково-практичного завдання у прогресивних напрямах психології, дитячої психології.

Запозичення у кваліфікаційній роботі не повинні перевищувати рівня встановленого ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та мають бути перевірені на наявність плагіату.

Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена згідно з вимогами ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» в електронному інформаційному просторі.

У кваліфікаційній роботі має бути досліджено проблему у сфері дитячої психології і психологічної практики із застосуванням теорії та наукових методів психології.

Кваліфікаційна робота повинна передбачати розв’язання складної спеціалізованої задачі чи практичної проблеми у сфері психології, що передбачає застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.

У кваліфікаційній роботі не може бути академічного плагіату, фальсифікації та списування.

Кваліфікаційна робота має бути розміщена на офіційному сайті або в репозитарії закладу вищої освіти або його підрозділу.

[згорнути]
Практикум з роботи в клініко-реабілітаційних закладах

Основними завданнями дисципліни «Практикум з роботи у клініко-реабілітаційних закладах» є сформувати у студентів-психологів практичні уміння і навички щодо проведення корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми різного віку в межах зазначених закладів та у співпраці зі спеціалістами суміжних професій.

Результати навчання: розуміння взаємозв’язку психічного та соматичного розвитку осіб різного віку; розкриття особливостей корекційно-реабілітаційної роботи з особами з порушеннями психофізичного розвитку; знання  принципів і методів корекційно-реабілітаційної роботи навчання і виховання осіб з порушеннями психофізичного розвитку; вміння визначати шляхи використання корекційно- реабілітаційної роботи з порушеннями психофізичного розвитку у клініко-реабілітаційних закладах різних типів.

[згорнути]
Курсова робота

Метою виконання курсової роботи є удосконалення психологічних знань з окремих тем; навчання застосуванню цих знань для вирішення прикладних завдань; формування умінь і навичок самостійного психологічного дослідження; набуття вмінь і навичок практичної психологічної роботи.

Курсова робота на другому році навчання покликана узагальнити знання із експериментальної психології, основ клінічного інтерв`ю, основ психотерапії.

[згорнути]
Навчальна практика

Навчальна практика – вид діяльності, що забезпечує цілісний підхід в професійній діяльності психолога і оволодіння теоретичними і практичними аспектами професії. Практика спрямована на вирішення ряду найважливіших проблем в підготовці практичного психолога і вдосконалення його професійних навичок і умінь. Тривалість практики визначається навчальним планом з урахуванням норм навчального навантаження.

Мета навчальної практики – оволодіння майбутніми психологами уміннями застосовувати на практиці психодіагностичні методики, використовуючи загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики.

[згорнути]

 

Четвертий рік навчання

7 семестр

Методологія науки

Метою дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх фахівців з опанування комплексу знань, умінь і навичок щодо теорії та практики наукових досліджень, які використовуються у науці, а також принципів методичних підходів до вирішення поставлених науково-практичних завдань; цілеспрямовано і правильно проводити аналіз та підготовку наукових матеріалів до опублікування та захисту.

[згорнути]
Прикладний аналіз поведінки

Прикладний аналіз поведінки – це дисципліна, метою якої є вивчення поведінки як об’єкта дослідження. Поведінка вивчається в усіх її проявах – від найпростіших рухів до комплексних і складних видів поведінки.

Часто при роботі з дітьми ми стикаємося з різною проблемною поведінкою. Наприклад, дитина: плюється, тікає із занять, б’ється, кричить, кидає речі, ходить і стукає по стінах тощо.

У кожної поведінки є мета. Тому поведінкові аналітики, починаючи роботу з небажаною поведінкою, передусім розглядають функцію цієї поведінки. І лише потім розпочинають її корекцію.

Існує чотири функції поведінки. Вони однакові для всіх: і для дітей з особливостями розвитку, і для нейротипових, а також для дорослих.

Це такі функції:

  •       досягнення бажаного;
  •       привернення уваги;
  •       уникнення вимог;
  •       самостимуляція.

Виявивши, яку функцію має поведінка, а отже, і що її підкріплює, ми зможемо цю поведінку корегувати.

Одним із методів корекції проблемної поведінки є навчання за РЕСS. РЕСS  – це система альтернативної комунікації, яка дає змогу дитині з порушеннями мовлення спілкуватися за допомогою карток. Систему PECS успішно застосовують у роботі з дітьми з аутизмом з мовленнєвими та комунікативними труднощами. PECS використовують для корекції небажаної поведінки. З їх допомогою вибудовують візуальні стратегії підтримки при небажаній поведінці: “Спочатку-потім”, “Чекай”, “Жетони”, “Таймери”, “Візуальний розклад”, “Меню заохочень”, планшетка з правилами поведінки, планшетка “хороша-погана поведінка”, соціальні історії.  Дієвість цього методу підтверджено на практиці.

[згорнути]
Дитяча психотравматерапія

Впродовж вивчення даної дисципліни студенти матимуть змогу отримати знання та практичні навички роботи з дітьми, які пережили психотравмуючі події під час їх перебування в зоні бойових дій. Навчання відбувається в тренінговому форматі відповідно до програми “Діти та війна: навчання технік зцілення”. Автори програми Патрік Сміт, Етл Дирегров, Уільям Юле (Інститут психіатрії, Лондон, Англія; Центр кризової психології, Берген, Норвегія). Співавтори: Лейла Гупта, Шон Перрен, Рольф Гєстал.

[згорнути]
Підготовка бакалаврської роботи

Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання комплексного науково-практичного завдання у прогресивних напрямах психології, дитячої психології.

Запозичення у кваліфікаційній роботі не повинні перевищувати рівня встановленого ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та мають бути перевірені на наявність плагіату.

Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена згідно з вимогами ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» в електронному інформаційному просторі.

У кваліфікаційній роботі має бути досліджено проблему у сфері дитячої психології і психологічної практики із застосуванням теорії та наукових методів психології.

Кваліфікаційна робота повинна передбачати розв’язання складної спеціалізованої задачі чи практичної проблеми у сфері психології, що передбачає застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.

У кваліфікаційній роботі не може бути академічного плагіату, фальсифікації та списування.

Кваліфікаційна робота має бути розміщена на офіційному сайті або в репозитарії закладу вищої освіти або його підрозділу.

[згорнути]
Дисципліни вільного вибору студента
Тренінг соціального розвитку дітей

Тренінг соціального розвитку дітей та підлітків передбачає засвоєння студентами навичок реципрокної імітації в роботі з дітьми дошкільного віку та програми комунікативного тренінгу для дітей молодшого шкільного віку та підлітків. Результати багатьох досліджень свідчать про ефективність даних видів тренінгів при роботі з дітьми з РАС, соціальною тривогою.

[згорнути]
Тренінг соціальних навичок

Тренінг соціальних навичок є необхідним при наявності у пацієнта соціальної тривоги (фобії), проявами якої є непереборний страх спілкування. Люди з соціальною фобією намагаються уникати соціальних контактів або ж переносять контакти з іншими людьми дуже болісно і з великим напруженням. Згідно статистичних даних, 12-13% людей страждають соціальною фобією у різні життєві періоди. Найбільш часто вона виникає у підлітковому віці.

[згорнути]
Тренінг розвитку емпатії та професійних навичок

Дисципліна «Тренінг розвитку емпатії та професійних навичок» спрямована на проблематику застосування психологічного тренінгу емпатії для розвитку професійних навичок і професійно важливих якостей особистості. Покликана розвинути основні складові особистісно-професійної компетентності соціальних працівників та їх змістовні характеристики.
В межах предмету студенти навчаються розробляти програму тренінгу, формувати мету, структуру та зміст групових занять з формування професійно важливих якостей особистості. Навички розробки психологічного тренінгу повинні вдосконалити основні елементи професійної спрямованості, особистісного розвитку та суб’єктності майбутніх психологів.

[згорнути]
Методологічний розбір клінічних випадків

Дисципліна «Методологічний розбір клінічних випадків» включає в себе інформацію щодо основних понять та термінів науково-доказових напрямків психології, психодіагностики, патопсихології, психотерапії, медицини, історію формування та розвиток доказової науки і практики, особливості організації та проведення обстежень, вивчення поширеності та природного перебігу певних психічних розладів в групах населення, виявлення масштабів проблем, пов’язаних з цими захворюваннями; визначення факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які сприяють або перешкоджають виникненню та поширенню цих розладів.

[згорнути]
Спойлер

Дисципліна «Практикум з клінічного інтерв’ю» покликана забезпечити формування професійної компетентності майбутніх психологів в галузі прикладної психології та психологічної практики, що дасть змогу їм ефективно використовувати отримані знання на практиці і взаємодіяти зі спеціалістами психологами.
Клінічне інтерв’ю – один з трьох основних напрямків діяльності психолога-практика, яке (залежно від теоретико-методологічної і практичної спрямованості самого психолога) являє собою певний комплекс методів суб’єкт-об’єктного впливу на клієнта з метою виправлення «недоліків» у способі мислення чи поведінці останнього. В переважній більшості випадків клінічне інтерв’ювання застосовується у роботі з дітьми дошкільного, молодшого шкільного, підліткового та юнацького віку, саме там, де такий вплив є найбільш ефективним і відповідає умовам психічного розвитку; проте у вітчизняній психологічній практиці існують окремі погляди та школи, що розглядають клінічне інтерв’ювання у значно ширшому контексті, розробляючи специфічні техніки і методи психологічної роботи. Також, слід зазначити, що за кордоном даний термін використовується як означення початкового етапу психологічної, психотерапевтичної роботи.

[згорнути]
Практикум з основ патопсихології

Професійна діяльність майбутніх фахівців у сфері психологічної допомоги передбачає сприяння людям у розв’язанні широкого кола психологічних проблем. Для становлення відповідних фахових навичок і умінь студентів-психологів, формування їхньої професійної ідентичності має велике значення оволодіння основами психодіагностичних знань.
Мета навчального курсу «Практикум з основ патопсихології» – підвищити рівень практичних навичок студентів у сфері психологічної допомоги.
Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Практикум з основ патопсихології» є: сформувати уміння застосовувати окремі методи та методики психодіагностики у наданні соціально-психологічної допомоги особистості.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, студенти повинні вміти: орієнтуватись у сучасних формах та методах патопсихологічної діагностики.

[згорнути]
Сімейна психотерапія

Перші спроби сімейно-орієнтованої роботи були започатковані в кінці ХІХ століття. Подальша практика сімейно-орієнтованої терапії здійснювалась відповідно до положення про залежність особливостей симптоматики психічних розладів від системних взаємозвязків, взаємин у найближчому сімейному оточенні (часто – сімї). Тому, терапія повинна включати всю сімейну систему. Лікування лише одного члена сімї, в якого є прояви психічних розладів чи проблемна поведінка, відповідно до даної теорії, буде не ефективним.
Існує багато видів сімейної терапії.
В процесі вивчення даної дисципліни студенти зможуть опанувати теорію і практичні навики деяких методів системної сімейної психотерапії та емоційно-фокусованої терапії пар, які є доказовими у своїй сфері.

[згорнути]
Спойлер

Здобувачі вищої освіти вивчатимуть сутність та еволюцію подружньо-сімейних відносин, особливості їх виникнення, становлення, стабілізацію і розпад, що описує характеристики сім’ї в історичному, соціально-психологічному та індивідуально-психологічному контекстах, розглядаючи емоційну і функціональну специфіку стосунків між членами сім’ї. До предметної сфери психогігієни сім’ї та сімейний стосунків відноситься і питання сексуальних стосунків в середині сім’ї, тобто розглядається вплив сексуальних ролей партнерів на їх взаємостосунки.

[згорнути]
Спойлер

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретико-методологічні проблеми та практичні питання психологічних особливостей сучасної сім’ї, об’єктивних і суб’єктивних умов її розвитку, ролі сім’ї в соціалізації індивіда.
Метою викладання навчальної дисципліни є забезпечення особистісної готовності студентів до майбутньої професійної діяльності через формування у них системи впорядкованих базових уявлень про психологію шлюбно-сімейних стосунків, як прикладну галузь психологічної науки та наукову дисципліну.

[згорнути]
Тренінг взаємодії з дітьми дошкільного віку

Під тренінгом взаємодії з дітьми дошкільного віку розуміють такий набір методів психотерапії, при яких забезпечується чудовий контакт та розвитковий вплив на дітей дошкільного віку. В рамках даної дисципліни студенти зможуть ознайомитись з основними принципами такої взаємодії, теорією, засвоїти окремі техніки різних напрямків психотерапії, опанувати навички взаємодії та комунікації в тренінговій групі.

[згорнути]
Тренінг реципрокної імітації

Тренінг реципроктної імітації – сучасний доказовий метод розвитку навичок імітації у дітей з РАС та ін. Основа імітації – це здатність імітувати нові рухи і нову повідінку в принципі. Такі навички критично необхідні для опанування дитиною складніших форм соціальної поведінки та мови.
Більшість дітей не потребують такого цілеспрямованого навчання – вони самі здійснюють імітацію. Але при порушеннях розвитку імітація може не розвинутись самостійно. Тренінг реципроктної імітації передбачає вивчення комплексу відповідних занять та практичні навички імітації.

[згорнути]
Основи психотерапевтичного тренінгу з дітьми дошкільного віку

Дисципліна присвячена вивченню загальних теоретичних та методичних засад організації психотерапевтичного тренінгу з дітьми дошкільного віку – активного групового методу практичної психології для корекції розвиткових проблем та реабілітації клієнтів.
Метою є отримання теоретичних знань і практичних навичок в галузі психотерапевтичної роботи з окремою дитиною і групою.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: теоретичні основи проведення тренінгової роботи;
вміти: проводити й аналізувати психотехнічні вправи та рольові ігри; допомагати та керувати адаптацією до нових або складних умов життєдіяльності дитини.

[згорнути]
Нормативно-правові засади приватної психологічної практики

Сьогодні в Україні функціонує значна кількість організацій і приватних осіб, що надають психологічні послуги, проводять тренінги і навчання, здійснюють психологічну діагностику і психокорекцію. Заклади вищої освіти щорічно готують значну кількість дипломованих психологів; загальний ліцензований обсяг складає щорічно близько 24 тис. осіб.
Приватні психологічні кабінети та окремі фахівці подекуди застосовують недостатньо обґрунтовані методи і методики роботи, запозичені з галузей парапсихології (астрологія, езотерика, біоенергетика і т.п.), що може шкодити психічному і фізичному здоров’ю клієнтів, піддавати ризику їх соціальне благополуччя.
Також спостерігається неузгодженість на рівні окремих відомств (Міністерство охорони здоров’я, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство освіти і науки, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Міністерство оборони та ін.) щодо змісту професійної діяльності практичних психологів; застосування методів психологічної діагностики і психологічної корекції; визначення критеріїв оцінювання ефективності проведеної роботи з психологічної реабілітації постраждалих та ін.

[згорнути]
Психотерапія ускладнених стосунків і конфліктів

навчальна дисципліна, в якій, на основі емпіричних даних, розглядатиметься сучасне бачення проблем формування ускладнених стосунків, різнорівневих конфліктів та процесів пов’язаних з гнівом, переживанням гніву. В структурі курсу заплановане вивчення психодіагностики ускладнених стосунків, конфліктів, гніву: оцінка та встановлення діагнозу; подається психотерапевтична програма керування гнівом: підтримка до змін та мотивація, керування фізичними проявами збудження, техніки покращення рівня усвідомлення, техніки формування життєвих навиків та вирішення проблем, експозиції. Окремо розглядаються когнітивні процеси та психотерапія прощення, прийняття, усвідомлення, примирення. Взаємозалежність конфліктів та самооцінки. Навчання побудови та підтримки добрих стосунків. Також навички роботи психолога, психотерапевта з власним гнівом, конфліктами, ускладненими стосунками.

[згорнути]
Менеджмент приватної психологічної практики

В процесі вивчення даної дисципліни студенти матимуть змогу ознайомитись із сучасним законодавством, яке регулює сферу охорони психічного здоров’я та приватну практику психолога/психотерапевта.

[згорнути]

8 семестр

Дисципліни вільного вибору студента
Робота психолога в закладах освіти та ІРЦ

Предметом вивчення навчальної дисципліни є специфіка роботи психолога в інклюзивно-ресурсному центрі та закладах освіти, а також особливості психологічного супроводу батьків та педагогічних працівників, які навчають і виховують дітей з особливими освітніми потребами.
Мета: ознайомити студентів із специфікою роботи психолога в інклюзивно-ресурсному центрі та інших освітніх середовищах.
Основні завдання курсу:
– ознайомити студентів із поняттям та особливостями інклюзивної освіти.
– надати студентам інформацію про міжнародні документи та національне законодавство у сфері інклюзивної освіти.
– ознайомити студентів із нормативно-правовими документами, які регламентують діяльність інклюзивно-ресурсного центру та документами практичного психолога у школі.
– надати студентам інформацію про посадові обов’язки психолога інклюзивно-ресурсного центру, школи.
– ознайомити студентів із організацією проведення комплексної оцінки розвитку дитини.
– ознайомити студентів із особливостями психолого-педагогічного супроводу дітей в інклюзивному освітньому середовищі.

[згорнути]
Психотерапія переживання утрат та крайнього горя

навчальна дисципліна, в якій будуть презентовані сучасні теорії та ідеї, пов’язані з розумінням процесу горювання, подані результати емпіричних досліджень переживання втрати. Детально розглядається багатогранний психотерапевтичний процес горювання, оплакування втрати, його етапи і завдання, фактори, що впливають на нього, і спеціальні техніки фасилітації неускладненого горя, і психологічної допомоги при ускладненому переживанні утрати.
В структурі курсу відбуватиметься підготовка психологів до зустрічі з тими труднощами, які ставить перед нами робота з ускладненим горюванням, описані виклики для спеціалістів при роботі з втратами по причині самогубства, раптової смерті, синдрому раптової дитячої смерті, викидня, аборту, СНІДу. Окремо буде розглянуто питання переживання горя в сім’ї і впливу цього досвіду на сімейну систему та індивідуальний розвиток, а також тему особистого переживання горя консультантів і терапевтів. Також будуть розглянуті психотерапевтичні техніки і вправи для опрацювання історій втрат, тренінг для консультантів з питань горювання, переживання утрати.

[згорнути]
Робота психолога в організаціях

Об’єкт організаційної психології може бути розділений на три рівні аналізу – мікро-, мета- і макрорівень. На мікрорівні вивчається людина, включена в організаційні відносини, на метарівні – групи, які об’єднують людей, що входять в організацію, а на макрорівні – організація як система, частиною якої є люди і групи.
Основні завдання роботи психолога в організаціях, організаційної психології продиктовані питаннями, що виникають як у власників і менеджерів організацій, так і людей, що виконують виконавчі функції. Такі питання, як правило, починаються зі слів чому, що робити, як робити, навіщо робити. Ці питання стосуються власної поведінки людини, поведінки його колег, керівників, підлеглих і поведінки тих осіб, в яких зацікавлена організація (споживачі, клієнти, замовники, підрядники). Тому організаційна психологія вирішує таку задачу як вивчення суб’єктів організаційної поведінки і розробка психологічно обґрунтованих технологій для вирішення організаційних завдань, пов’язаних з “людським фактором” і впровадженням цих технологій в організаційну реальність. Випливають з цього переліку підзадачі диктують, що ж потрібно робити організаційного психолога.

[згорнути]
Теорія ігор

Теорія ігор — теорія математичних моделей прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту. Оскільки сторони, що беруть участь в більшості конфліктів, зацікавлені в тому, щоб приховати від супротивника власні наміри, прийняття рішень в умовах конфлікту, зазвичай, відбувається в умовах невизначеності.
Конфліктні ситуації, в яких застосовують теорія ігор, існують у класичних іграх (шахи, покер та ін.) і в економіці, біології, політиці, військовій справі та ін. Кількість учасників гри або кількість груп, інтересів у ній – одне з основних понять
теорії ігор. Ігри двох гравців посідають центральне місце в теорії ігор. Їх ще називають іграми двох гравців з нульовою сумою: один виграє стільки, скільки програє другий. До таких ігор належать ігри двох гравців із заданою сумою.
Одним з основних постулатів теорії ігор є рівновага Неша (Джон Неш – математик, лауреат Нобелівської премії з економіки) – така точка в грі (в наборі стратегій), в якій жоден гравець не може покращити свій виграш, одноосібно змінивши свою стратегію. В ситуації рівноваги при зміні стратегії виграш зменшується, а, отже, у гравця немає раціональних причин її змінювати.

[згорнути]
Тайм-менеджмент

Метою викладання дисципліни «Тайм-менеджмент» є формування системи спеціальних знань здобувачів вищої освіти з питань управління часом шляхом ефективного цілепокладання, планування і організації діяльності, самоконтролю і самомотивації для підвищення власної та командної ефективності.
Завдання: надати здобувачам вищої освіти ясне і чітке уявлення про теоретичні та методологічні засади сучасного тайм-менеджменту; виробити навички самоорганізації, мотивації, цілепокладання, розстановки пріоритетів, делегування повноважень, контролю і оцінки особистих показників діяльності, освоїти навички володіння методами організації робочого часу та раціонального використання ресурсів; сформувати навички самостійної, творчої роботи; вміння організовувати свою працю, розвинути здібності породжувати нові ідеї, знаходити нові підходи до їх реалізації.
Предмет дисципліни: теоретичні, методичні та практичні аспекти формування ефективної системи тайм-менеджменту та управління часом.

[згорнути]
Селф-менеджмент та теорії прийняття рішень

Основною метою навчальної дисципліни є формування знань про використання технологій вироблення, прийняття та реалізації рішень.
У результаті вивчення здобувачем вищої освіти будуть отримані навички, що формують здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері психології, що передбачає вивчення теорій та наукових методів прийняття рішень і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Здобувачі вищої освіти ознайомляться з кращими вітчизняними і зарубіжними практиками вироблення, прийняття та реалізації рішень та досвід їх впровадження, дізнаються про наукові підходи до прийняття рішень.

[згорнути]
Психологія аутичної дитини

Курс «Психологія аутичної дитини» – це комбінований з точки зору теорії та практики курс, спрямований на розвиток цілісного бачення проблеми аутизму. У курсі ви матимете змогу попрактикуватися у діагностиці ознак аутизму, диференціювати його від інших розладів. Ми поговоримо про міфи, які заважають у роботі з аутизмом, і з якими психолог повинен бути готовим працювати.
Серед компетентностей психолога також повинні бути інструменти, які не тільки визначатимуть актуальний рівень розвитку дитини, але й допомагатимуть розробляти і впроваджувати корекційно-розвиткову програму, опираючись на зону найближчого розвитку. І це ще один напрям роботи під час зазначеного курсу.
Зважаючи на те, що тривалий час вже зберігається тенденція до зростання кількісних показників аутизму у всьому світі (зараз це орієнтовно 1-2 % серед дитячої популяції), можемо припустити, що кожен психолог за свою практику професійної діяльності неодноразово зустрінеться із проблемою аутизму. А тому, знання про нові досягнення науки та доказові методи втручань при аутизмі, можуть знадобитися при працевлаштуванні у різноманітні освітні та розвиткові заклади, у медичні структури, у консультативні клініки, тощо.

[згорнути]
Психологічна корекція

Мета вивчення дисципліни — ознайомити здобувачів вищої освіти з сучасними теоретичними уявленнями та практичними напрацюваннями в галузі психологічної корекції. Сучасна психологічна корекція представлена багатьма напрямами: біхевіоральним, біологічним, когнітивним, психоаналітичним, гуманістичним, соціально-психологічним. Усі вони мають свою теоретико-концептуальну базу, методологічні принципи роботи та показання для застосування. Засвоєння цих форм психокорекції дасть можливість свідомо функціонально впроваджувати у психологічну практику ефективні методики допомоги. Знання, здобуті в результаті вивчення курсу «Психологічна корекція», є основою для подальшого поглиблення фахової спеціалізації психологів. За результатами вивчення матеріалу цього курсу здобувачі вищої освіти складають залік. Основними навчально-методичними посібниками з курсу «Психологічна корекція» є видання, наведені у списку літератури.
Завдання дисципліни: вивчити основні принципи, цілі та завдання психокорекційної роботи; розглянути особливості індивідуальної та групової форм психокорекції; проаналізувати основні напрямки в психокорекційної роботі; розвинути навички складання психокорекційних програм та їх практичного використання.

[згорнути]
Патопсихологія аутизму

Патопсихологія аутизму – галузь психологічної науки, дані якої мають теоретичне й практичне значення для психології та психіатрії. Вона виходить із закономірностей розвитку і структури психіки в нормі. Вивчає закономірності формування розладу психічної діяльності і властивостей особистості порівняно із закономірностями формування і протікання психічних процесів у нормі, вивчає закономірності аномальної відображувальної діяльності мозку.
Дослідження у сфері патопсихології мають теоретичне й прикладне значення для психології.
Мета викладання дисципліни – розглянути особливості формування та клінічних проявів порушень психічної діяльності людини з РСА та особливостей їх патопсихологічної діагностики, підготувати студентів-психологів до практичної роботи з людьми із РСА, реалізуючі індивідуальний підхід та враховуючи внутрішню і зовнішню детермінацію, співвідносячи природні та соціальні чинники поведінки людини.
У результаті вивчення курсу студенти повинні опанувати методологічні принципи та основні напрями патопсихологічних досліджень РСА, закономірності та механізми порушень психічних процесів. Навчальна програма розроблена на основі сучасних підходів до розуміння залежної поведінки та з урахуванням Закону України “Про психіатричну допомогу” та прийняття Україною Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду.

[згорнути]
Робота психолога з дітьми із гіперактивним розладом з дефіцитом уваги

Гіперактивний розлад із дефіцитом уваги (attention deficit hyperactivity disorder за DSM-IV та гіперкінетичний розлад за МКХ-10) проявляється у моторній гіперактивності, порушенні уваги та імпульсивності, що є невідповідними до віку і призводять до виражених порушень функціонування дитини в основних сферах життя.
Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (ГРДУ) – один із найпоширеніших поведінкових розладів у дітей. Його поширеність, за даними різних досліджень становить від 1,5 до 5% у дітей шкільного віку. У 2004 році Всесвітня асоціація дитячої та підліткової психіатрії та суміжних професій (IACAPAP) визнала розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (ГРДУ) проблемою № 1 у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків.
В даному курсі студенти матимуть змогу на основі результатів сучасних нейробіологічних досліджень отримати знання щодо природи розладу дефіциту уваги з гіперактивністю (ГРДУ) та сучасне розуміння розладу як розладу розвитку самоконтролю, відповідно, із вказівками на можливі науково обгрунтовані шляхи допомоги таким дітям.

[згорнути]
Психологічний супровід дитини з особливими освітніми потребами

В українському законодавстві термін «діти з особливими освітніми потребами» використовується у вужчому розумінні інклюзивної освіти й охоплює дітей з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку, сенсорними порушеннями та дітей з інвалідністю.
Пріоритетними напрямками роботи психолога, які будуть вивчатись в рамках даної дисципліни є: діагностико-прогностична діяльність; психологічна підтримка педагогів; психологічна підтримка батьків; корекційно-розвиткова робота з дітьми з особливими освітніми потребами.

[згорнути]
Робота психолога з дітьми з опозиційно-викличним розладом

Поведінкові розлади є важливою проблемою у сфері психічного здоров’я дітей та молоді. Вони пов’язані з порушенням соціального розвитку дитини, розвитку здатності регулювати свою поведінку, узгоджуючи її з загальними правилами та нормами, потребами та почуттями інших осіб. Поведінкові розлади становлять загрозу повноцінному розвитку дитини, її академічній, професійній, соціальній самореалізації – втім цим проблемам можна запобігти ефективними превентивними та терапевтичними втручаннями.
В даному курсі студенти матимуть змогу на основі результатів сучасних досліджень отримати знання щодо природи ОВР та сучасне розуміння розладу як розладу розвитку самоконтролю, відповідно, із вказівками на можливі науково-обгрунтовані шляхи допомоги таким дітям.

[згорнути]
Виробнича практика

Виробнича практика студентів проводиться на базових закладах освіти та охорони здоров’я, які мають можливості забезпечити виконання затвердженої програми. При наявності цільових замовлень на підготовку спеціаліста місце проходження практики студентом може визначитись установою, яке видало таке замовлення.

Студенти можуть самостійно з дозволу керівника практики інституту підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для реалізації. Проходження практики студентами здійснюється у відповідності з цією програмою та індивідуальними завданнями, а також методичними вказівками безпосередньо на робочому місці.

З базовими установами, організаціями всіх форм власності відділ навчально-виробничих практик і працевлаштування університету укладає відповідні договори на проведення практик.

Від баз практики керівництво практикою студентів здійснюється висококваліфікованими спеціалістами – начальниками або заступниками начальників відділів або провідними спеціалістами по управлінню трудовими ресурсами, матеріально-технічному забезпеченню.

Мета виробничої практики – оволодіння майбутніми психологами уміннями застосовувати на практиці психодіагностичні, психотерапевтичні методи, здійснювати психопрофілактичні, психоедукаційну роботу; надавати фахову психологічну допомогу, здійснювати обстеження, планувати та надавати психологічну допомогу особам різного віку,  використовуючи загальні теоретико-методологічні принципи психології, психологічної практики.

[згорнути]
Атестація: дипломна робота

Захист дипломної роботи

[згорнути]
Атестація: комплексний екзамен з фахових дисциплін

Екзамен з фахових дисциплін: загальна психологія, соціальна психологія, вікова психологія, основи психодіагностики, основи психотерапії, основи психотравматології та ін.

[згорнути]

 

 

 

дизайн сторінки: Юрій Сидорик