Для зрячої людини, що приходить в музей, не складає жодних труднощів побачити картину і що на ній зображено. Слабозорі чи незрячі формують своє розуміння навколишнього світу завдяки слуху та дотикам. Тож від того, наскільки добре продумана тактильна взаємодія, залежить, чи зацікавиться вона мистецтвом, чи зможе розширити своє сприйняття.
Доцентки Прикарпатського національного університету Надія Бабій та Ірина Чмелик провели експериментальне тестування різних форм тифлографії у групі реципієнтів Калуської територіальної первинної організації УТОС. Ці дослідження проводяться нашими науковцями в рамках експериментальної програми мультисенсорних студій Центру дослідження стратегій універсального дизайну кафедри дизайну і теорії мистецтва.
Для дослідження було представлено тифлографіку на рельєфоутворюючому папері, 3-d друк, оригінальні колажеві та інсталяційні адаптації.
Інформаційний матеріал охоплював графіку видатних італійських, французьких, фламандських митців XV – XVIII ст., галицький іконопис XVIII – ХІХ ст., авангардні та поставангардні експерименти українських художників першої половини ХХ ст.
Додатково тестувались можливості компенсаторних органів чуття, а саме – аудіодескрипція.
Підсумком тестування стало обговорення, завдяки якому отримані цінні поради якісного покращення як тактильних творів, так і аудіосупроводу.
Переважна більшість учасників тестування зауважили на тому, що вперше стикаються із тифлографією, ніколи самостійно не опановували образотворення, хоча в переважній більшості займаються чи займались музикою, співом, мають схильність до точних наук. Попри це група виявила значний інтерес до методик Центру, визнала дієвість практик тифлоадаптації, відзначила унікальність проведеного лекторію, значне зацікавлення історією мистецтва та сюжетами творів.
Ця унікальна подія була ініційована Івано-Франківською обласною організацією УТОС за технічної підтримки БФ “Вільний простір”. Медіа-підтримку забезпечило видання “Вікна” м. Калуш.
Детальніше: https://pnu.edu.ua/blog/2024/03/30/55771/