«Мій універ… Красивий, незбагненний,
Величний, мов загадка двох століть,
В тобі історій безліч є щоденних,
Науки вогник для всіх нас горить.
Красу твою не словом описати,
Її душевно треба пережить,
І «ниву знань» – засіяти, зорати,
Щоб з урожаєм все життя прожить.
Ти храм науки, золота скарбниця,
Даєш усім нам ключ в нове життя,
Ти наша гордість, нових знань світлиця,
Яка веде по шляху відкриття.
Мій універ… Насичений знаннями,
Ти завжди будеш матір’ю для нас,
Тож розквітай, живи, лунай піснями
В серцях студентських, нині й повсякчас…»
«Життя кожного з нас складається з малих і великих перемог, часто найменша стає частиною найбільшого і робить вагомий внесок у долю.
Університет – це ті люди, які навчають, і ті, які навчаються. Були серед них великі, чиї імена ніколи не забуду, ті, хто названий, але ще не визнаний. Усі вони різні, унікальні та неповторні. Хтось є серцем чи мозком, а хтось – лише рукою. Кожен відіграє свою роль, а всі ролі визначені долею, а отже, – визначні.
Мій університет – чудовий «мотиватор», тому що він змушує діяти, боротися і щоразу доводити право на утвердження моєї особистості. Тож, не зважаючи на те, що нас «навантажують» різноманітними завданнями і навчатися тут справді важко, це дуже цікаво. До речі, на нашій кафедрі професійної освіти та інноваційних технологій Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки дуже сильний педагогічний склад, адже кожен з викладачів знає свою справу і майстерно її викладає. Я впевнена, що завдяки їхній самовідданості зможу у майбутньому стати висококваліфікованим працівником.
Моя альма-матер – це не просто місце, куди ми приходимо вчитися. Тут поєднується навчання, робота, життя, творчість громадська активність. Університет також дисциплінує й організовує мене. Я стала більш відповідальною, пунктуальною, допитливою і наполегливою, але насамперед переконалася і тому, що я – особистість. Я впевнена, що, закінчивши навчання, отримаю стабільне, добре оплачувану роботу, а звання «Випускник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» буде гідно оцінене роботодавцями. Зрештою, річ не тільки в роботі, знаннях, адже для мене Університет є одним зі способів пізнати людей і саму себе в житті. Тут я розвиваю не лише свій розум, а й душу, бо мене оточують творчі люди, які з роками стали мені справжніми друзями. В нашому виші панує дружня, весела і світла атмосфера, де я відчуваю себе частиною великої родини.
І наостанок… з плином часу і з гордістю говоритиму, що навчання в Прикарпатському університеті стало вагомим етапом мого життя, книгою історії, з якої не соромно буде переповідати своїм дітям та онукам.
Я не знаю, як складеться моє життя після завершення цього вишу, але дивлячись на власне перетворення, вірю, що все буде добре. Головне – не зупинятися і не втрачати зв’язку з тими, хто весь час йшов поряд з тобою».
(Ірина Глюта)
«…Час навчання в магістратурі виявився дуже цікавим, насиченим, іноді трішки важким, але воно було того варте. Адже ми були залучені до різних семінарів, конференцій, всеукраїнських і міжнародних освітніх заходів. Ми постійно чогось вчились…
Шлях до успіху – це велика робота. І, перш за все, – це робота над собою. Щоб стати успішною людиною, потрібно не тільки бути професіоналом у своїй справі, а й уміти правильно ставити цілі, бути готовими до можливої невдачі, ризику, прагнути до саморозвитку. На мою думку, знання та досвід, набуті під час навчання в магістратурі, є першим кроком до успіху»
(Альбіна Варцаба)
«…я скористалася можливістю вступити до магістратури Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки у жовтні.
…спочатку я думала, що буде важко поєднувати навчання, роботу та виховання маленької донечки. Але час навчання «пролетів» дуже швидко.
Дуже корисним для мене було проходити педагогічну практику у школі і спробувати себе у ролі викладача…
Запам’яталися відкриті лекції, семінари, конференції та заходи, які проводила кафедра професійної освіти та інноваційних технологій: науково-методичний семінар «Нова українська школа і система післядипломної освіти», проходження онлайн-курсів на ЕdEra та ін.
Дуже багато цікавих моментів запам’яталося…
Усі викладачі професійні і талановиті особистості. Навчаючись, я здобула не тільки нові знання, а й отримала безцінний досвід спілкування з іншими магістрантами.
Я навчалася в дружньому колективі. Бажаю своїм одногрупникам творчого натхнення, подальшого самовдосконалення та досягнення нових цілей. У нас для цього є все необхідне, потрібно тільки бажання!
А викладачам кафедри хочеться подякувати та побажати нових цікавих програм, процвітання і хороших, творчих, ініціативних студентів».
(Марія Рудейчук)
«Я дуже рада, що мала можливість навчатися в університеті. Мене переповнюють позитивні емоції. Прийшовши сюди, я мала одну мету: систематизувати свій досвід роботи, отримати нові знання, методи управління.
За цей невеликий час навчання я вже багато чому навчилася, як в професійній сфері, так і в загальних дисциплінах. Ми зі студентами побувати на численних відкритих лекціях «Університету для всіх», відвідали цікаві заходи, пов’язані з реалізацією ідей Нової української школи. І все це завдяки нашим викладачам, відповідальному ставленню наукових керівників, працівників університету та кафедри професійної освіти та інноваційних технологій, які своєю працею залучали нас до активної участі в освітньому процесі.
Я бажаю усім випускникам натхнення, просування у професійному напрямі, подальшого самовдосконалення та досягнення нових цілей. А колективу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки, кафедрі професійної освіти та інноваційних технологій процвітання, нових цікавих ідей, програм та креативних студентів».
(Уляна Лесюк)
«В житті кожної людини рано чи пізно з’являється мрія. Була вона і в мене – стати ще раз студенткою. І одного чудового літнього дня вона здійснилася, коли я переступила поріг університету.
Знову студентські аудиторії, нові друзі, цікаві лекції, талановиті викладачі. І звичайно, недоспані ночі над конспектами, книжками, робота з комп’ютером, дзвінки від одногрупників та викладачів. Справді, навчання в університеті було для мене дуже цікавим. Так, інколи було важко, але моя наполегливість та праця завжди приносили успіх та задоволення.
На кафедрі, де я навчалась, працюють справжні професіонали і просто чудові люди, які поділились зі мною своїми знаннями та досвідом. Я щиро вдячна всім, з ким мені пощастило познайомитись, попрацювати, поспілкуватись. Вірю, що доля подарує мені ще не одну зустріч з вами.
А ще за час навчання я знайшла нових друзів, з якими буду підтримувати зв’язок в майбутньому.
Сподіваюсь, що знання і досвід, які я здобула за час навчання в університеті, стануть мені в нагоді, адже попереду ще так багато грандіозних планів, задумів та мрій )))»
(Юлія Сверида)
«Моє навчання в університеті протягом 1,5 років пройшло цікаво і насичено. Маючи немалий досвід роботи в школі (понад 18 р.), я здобула нову спеціальність – вчитель початкових класів. Погоджуюсь, що справді, вчитель повинен вчитися упродовж життя. Він повинен бути в курсі нових проектів, нових підходів до викладання, змін в освітній галузі. І саме цьому нас вчили в магістратурі. Дуже важливими були проведені конференції, семінари, майстер-класи, круглі столи, відео лекції, презентації, педагогічні майстерні, відкриті уроки, організовані кафедрою професійної освіти та інноваційних технологій…
А знання і досвід, отриманий під час навчання, використовую роботі в загальноосвітній школі, ділюся ним на засіданнях МО вчителів початкових класів.
Хочу висловити подяку дирекції, викладачам Інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки за організацію доступної та якісної освіти, за знання та вміння».
(Вікторія Атаманюк)
«Літом 2017 року я поставила собі за мету… отримати другу вищу освіту. Адже добра професійна підготовка є передумовою отримання престижної роботи (професії).… Мої враження від магістратури склалися тільки позитивні. Дякую Інститутові післядипломної освіти та довузівської підготовки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за те, що познайомив мене з чудовими студентами, з якими, я сподіваюся, будемо товаришувати і після навчання, з професіоналами своєї справи, викладачами, які передавали свій величезний багаж знань, а також просто людям, які траплялися на моєму навчальному шляху.
Хочеться також висловити вдячність кафедрі професійної освіти та інноваційних технологій за те, що наше навчання робила цікавим, залучаючи нас до організації та участі в конференціях, фестивалях, до знайомств з цікавими людьми… Завдяки роботі кафедри ми отримали у свою професійну скарбничку сертифікати, грамоти, публікації, а головне – величезний досвід у своїй майбутній професійній діяльності.
Звичайно, навчання в магістратурі потребує дуже багато зусиль, праці, але тим не менше, воно було чудовим і незабутнім!!!»
(Ілона Вівчарчук)
